Якщо вірити статистиці, то більшість жителів України, як і за часів СРСР, віддають перевагу найпростішим і найпримітивнішим способам накопичення та заощадження коштів та майже повністю ігнорують нові інструменти інвестування.
Так, соціологи з’ясували, що 53% українців зберігає свої вільні готівки вдома — у “кубинках” чи під матрацом. Не дивно, що курс долара для них має велике значення.
У вівторок, 2 липня, стало відомо, що долар та євро відчутно подорожчали. Так, згідно з даними порталу minfin.com.ua Національний банк збільшив курс гривні до долара на 19 копійок, євро – на 42 копійки. Таким чином, офіційний курс долара встановили на рівні 40,64 грн, євро – 43,68 грн (на 1 липня долар – 40,45 грн, євро – 43,26 грн).
Ось тільки начальник департаменту скарбниця Глобус Банку Тарас Лісовий не бачить у цьому приводу для паніки. Експерт вважає, що весь липень на валютному ринку спостерігатиметься відносний спокій, який виявиться лише у незначних коливаннях валютних курсів. А все тому, що Нацбанк дотримуватиметься середньорічного курсу, який було закладено до бюджету.
На його думку, коливання будуть у межах нових коридорів, сформованих на початку червня: на міжбанку 40-41 грн/долар та 43-45 грн/євро, а на готівковому ринку 40-41,2 грн/долар та 43-46 грн/дол. євро.
“Тобто, як і передбачалося, після весняного досить активного періоду девальвації гривні, коли національна валюта втратила майже 4% своєї вартості, настає період затишшя”, – упевнений банкір.
Щоправда, за словами Лісового, саме у липні тиск інфляції на українців виявиться дуже відчутним. Ще б пак, зміна тарифів на електроенергію, збільшення акцизів на паливо, можливе зростання споживчих цін через перебої з енергопостачанням — все це не залишиться непоміченим.
“Звичайно, регулятору, можливо, доведеться зіграти активнішу роль, врівноважуючи попит і пропозицію на валюту, проте запас міцності дозволяє йому більш гнучку поведінку у питанні валютних інтервенцій”, – сказав він.
За його словами, після кількох днів зростання курсів завжди настає період їхнього зниження і навпаки. Тобто ринок залишається більш менш прогнозованим.
Банкір також звернув увагу на низку непрямих факторів, які за певних обставин можуть вплинути на курсові показники: це насамперед перебіг бойових дій, наслідки ворожих атак, ефективність механізмів протидії ворогові, суспільні настрої.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України очікує зростання у 2025 році обмінного курсу гривні до долара до 45 грн у середньому за рік, а до кінця року прогнозує 45,6 грн за $1. Натомість у 2027 році середній курс очікується 46,4 грн та 46,2 грн на кінець періоду.
Під час розмінування “Азовсталі” підірвалися чотири окупанти: з’явилися подробиці