Інколи кожному з нас потрібно вийти з тіні та прокричати про власні здібності і досягнення. Адже якщо ви не заговорите, це зробить хтось інший, і отримає ті бонуси чи те підвищення, на які заслуговуєте ви. Як уникнути таких ситуацій і навчитися просувати себе, не шаріючись, пояснює психолог Крістіан Джарретт.
Люди, які впевнені в собі та вміють розповідати про власні досягнення, часто здаються більш компетентними. Але, незважаючи на це, у багатьох спільнотах існує культурна норма, яка передбачає скромність. Тож хвальків часто вважають невихованими і неприємними. Одне нещодавнє дослідження показує, що багато хто навіть не усвідомлює, наскільки інших дратує наше самовихваляння.
Добитися, щоб ваші досягнення були оцінені відповідно, але не видатися хвальком — справа нелегка. Однак психологи вивчили цю дилему і дають нам підказки, як ефективно розповідати про себе.
Отож ось як зробити це так, щоб не відлякати інших.
Не будьте нав’язливими
Одна справа — раптом почати розхвалювати себе, коли вас про це ніхто не просив, і зовсім інша — чесно відповісти на запитання боса про вашу результативність. Сам факт, що вихваляння має безпосереднє відношення до розмови, багато чого змінює.
Психолог Нуріт Таль-Ор провів експеримент, у якому вигаданий персонаж Аві вихвалявся своїми результатами екзаменів. Людям Аві не подобався, якщо той сам торкався цієї теми. Якщо ж про успіхи починав говорити співрозмовник, Аві міг вихвалятися чим завгодно (навіть якщо його запитували не про іспити), і учасники все одно вважали, що він хороший хлопець. Це корисне нагадування особливо, що хвастощі цілком прийнятні, особливо якщо ви на співбесіді чи керівник оцінює вашу компетенцію. У такій ситуації люди самі очікують від вас презентації особистих звершень.
Порівнюйте себе з собою в минулому
Самохвальба може справити негативне враження, оскільки люди часто сприймають її як прагнення до вивищення — ніби ви їх пригноблюєте. У серії експериментів психологи просили учасників відповісти на різноманітні хвастливі висловлювання в рамках групової дискусії про студентську дружбу. Вислови, на кшталт “Я ліпший за інших” (кращий друг, кращий студент) викликали негативні емоції, оскільки створювали враження, ніби той, хто це говорить, намагається пригнобити інших.
І навпаки, твердження в дусі саморозвитку — “Я навчився робити щось краще, аніж міг раніше”, а також висловлювання без порівнянь (“Я хороший друг”) викликали позитивні оцінки. Звідси простий урок: якщо ви запевняєте про свої переваги над іншими, це серйозний ризик, що вас сприйматимуть як людину неприємну.
Намагайтеся фокусуватися на власних досягненнях, без дешевих закидів на адресу колег чи суперників
Використовуйте союзника
Оскільки в нашій культурі надмірна хвальба найчастіше викликає осуд, існує очевидний, але дієвий спосіб “продати себе”: попросити іншу людину розповісти про ваші сильні сторони й переваги.
Датські психологи провели дослідження, під час якого просили учасників відреагувати на сприятливі характеристики людей в оголошеннях про знайомство. Важливо те, що їм говорили, що ці характеристики (наприклад, позитивні оцінки комунікабельності й компетентності) написані або самою людино, або її колегою чи другом.
І з’ясувалося, що ті учасники, які вважали, що характеристика написана автором оголошення, оцінювали його як менш комунікабельного чи компетентного, аніж ті учасники, яких переконали, що рекомендація була від друзів чи колег. Ми не схильні довіряти позитивній самооцінці, але віримо таким самим твердженням більше, якщо вони надані кимось іншим, нехай це навіть люди упереджені: друзі чи хтось, хто на вас працює.
Будь-яка похвала на вашу адресу матиме більший успіх, якщо знайдете довірену особу, яка відгукнеться про вас позитивно. Шукайте партнерів і колег, що будуть готові вихваляти вас — це сильний інструмент самопросування.
Знайте свою аудиторію
Елісон Фрейджейл і Адам Грант, які вивчають психологію роботи в організаціях, вирішили підійти до цього питання дещо інакше. Вони почали цікавитися, які ж характеристики аудиторії впливають на те, чи буде хвальба вдалою стратегією. Зокрема, вони хотіли зрозуміти, чи має значення, якщо слухачі відволікаються, чи, навпаки, зосереджено слухають того, хто вихваляється.
Учасникам експерименту дали прочитати резюме й рекомендації кандидатів на певну посаду, а згодом попросили оцінити цих кандидатів. З’ясувалося, що хвальба сходить із рук лише коли слухачів відволікали (їм давали ще одне завдання чи просто виділяли мало часу на вивчення документів). У цьому випадку вони враховували інформацію, яку кандидат надавав про свою компетентність, однак забували чи не помічали, що він просто вихваляється.
Коли ж учасників не відволікали, вони приходили до висновку, що хвастливі кандидати погано виховані чи неґречні.
Що це означає в реальному житті? Уявіть себе на груповій співбесіді чи нараді, де керівник чи рекрутер змушений ділити свою увагу між усіма учасниками розмови. Озирніться й оцініть атмосферу в кімнаті — чи втратите ви якісь бали, якщо почнете самовихвалятися? Враховуючи такий конкурентний контекст, ваш менеджер потім навряд чи згадає, звідки отримав інформацію про те, що ви побили всі свої рекорди з продажу минулого місяця. Однак ви виграєте від того, що змогли продати власний успіх, і той факт, що було порушено норми скромності, лишиться непоміченим.
Уникайте зайвої скромності
Якщо вам і досі складно прийняти думку, що про свої досягнення потрібно розповідати, ось ще один корисний висновок: надмірна скромність може справити негативне враження. Наприклад, одне дослідження показало, що людей, які перебільшено про себе говорять (“Зі мною дуже весело. Я — душа компанії”), найчастіше оцінювали позитивно, на відміну від тих, хто говорив невпевнено та негативно відгукувався про себе: “Зі мною не дуже весело. Я ніколи не буваю душею компанії”. Якщо ви самі себе принижуєте, не дивуйтеся, що й інші будуть це повторювати. Найбільш позитивні оцінки отримують люди, які говорять про себе збалансовано: визнають як сильні, так і слабкі сторони.
А от чого точно варто уникати, так це хвальби під виглядом скромності чи скарг (“З тих пір, як я опублікував ту вірусну статтю, кількість листів від читачів стала неймовірною — це займає стільки часу!”). Одне нове дослідження показує, що така стратегія — провальна з двох причин: по-перше, хвальба не досягає цілі — ви не справляєте гарного враження, а по-друге, люди все одно помічають, що ви вихаваляєтеся. Тобто вас сприймуть як людину і неприємну, і нещиру.
Чoму не мoжна спaти нoгaми до дверей?