Сила позитивних емоцій, які ми відчуваємо після певної події або дії, зменшується з часом — це явище відоме як гедоністична адаптація. Однак можливість принести радість іншій людині може бути винятком з цього правила.
Дослідники виявили, що позитивний ефект учасників, які неодноразово дарували подарунки іншим людям, не зменшувався або зменшувався набагато повільніше – порівняно з тими, хто неодноразово отримував ті ж самі подарунки. Результати роботи співробітника Чиказького університету Еда О’брайена (Ed o’brien) та вченого Північно-Західного університету Саманти Кассирер (Samantha Kassirer) опубліковані в журналі Association for Psychological Science.
«З попередніх досліджень ми знаємо, що, якщо ви хочете зберегти відчуття радості протягом довгого часу, вам потрібно відпочити від щоденних речей і випробувати новий досвід. Наше дослідження показує, що такі речі можуть мати більше значення, ніж передбачалося: чим частіше ми даруємо подарунки іншим людям, тим довше продовжуємо відчувати себе свіжо і добре», – пояснює О’брайен.
В одному експерименті студенти університету отримували по п’ять доларів протягом п’яти днів; кожен раз вони мали витрачати гроші на одну і ту ж річ. Дослідники випадковим чином визначали, чи будуть учасники витрачати ці гроші на себе або на когось іншого – залишаючи чайові в одному і тому ж кафе або здійснюючи пожертви на благодійність. Після учасники ділилися своїм досвідом витрачання коштів і відчуттям «щастя» в кінці кожного дня.
Дані, отримані від 96 учасників, демонстрували чітку закономірність: волонтери починали з одного рівня «щастя», але ті, хто витратив гроші на себе, повідомляли про стабільне зниження цього ефекту протягом усіх п’яти днів. Протилежні результати показали ті, хто віддавав гроші комусь іншому: радість від подарунків на п’ятий день була такою ж сильною, як і в перший.
Потім О’брайен і Кассирер провели другий експеримент, який дозволив їм погоджувати завдання між випробуваними. У цьому експерименті 502 учасника зіграли 10 раундів у словесну гру. В результаті вони виграли по п’ять центів за кожен раунд – цей виграш вони могли або залишити собі, або пожертвувати на благодійність. Після кожного раунду учасники ділилися враженнями. І знову рівень радості тих, хто віддавав свої гроші, знижувався повільніше, ніж у тих, хто залишав їх собі.
Дослідники відзначають, що, коли люди зосереджуються на результаті, наприклад, на отриманні зарплати, вони схильні до порівняння результатів, що притуплює їх відчуття з разу в раз. Коли ж вони зосереджуються на діях, які спрямовані на інших, таких як пожертвування на благодійність, вони менше концентруються на порівнянні і натомість сприймають кожен акт дарування як унікальну подію, що приносить щастя.
Крім того, ми повільніше звикаємо до позитивних емоцій від дарування, тому що ця дія допомагає нам підтримувати репутацію, зміцнюючи почуття соціального зв’язку і приналежності.
Ці результати піднімають цікаві запитання для майбутніх досліджень: наприклад, чи збережеться той же ефект, якщо віддавати або отримувати великі суми грошей, і чи вплине це на адресатів – друзів або незнайомців.
Українці отримають додаткові виплати від держави: хто і скільки