Лариса Большакова-Польді мешкає в Італії 15 років. У місті Падуя, провінція Венето. Вона розповіла, як живуть пересічні італійці в умовах пандемії.
НІХТО НЕ СПРИЙМАВ ІНФЕКЦІЮ СЕРЙОЗНО
– Звісно, в Італії чули про коронавірус задовго до того, як він прийшов сюди. ЗМІ наввипередки повідомляли про епідемію, яка лютує в Китаї і забирає тисячі життів.
Та ніхто не міг уявити, що хвороба дістанеться до Італії, торкнеться тебе і твоїх рідних.
Що медицина буде на межі колапсу. І все життя піде шкереберть.
Тут треба сказати про ментальність італійців: вони обожнюють спілкування, для них надважливі родинні та дружні зв’язки. Постійні посиденьки, спільні обіди, вечері, ланчі – частина культури.
Це нація, для якої важливий іще й тактильний контакт: при зустрічі вони цілуються, обіймаються, під час бесіди близько сидять одне до одного.
І літні люди – не виняток. Вечорами у кафе – компанії стареньких. Вони тут дуже активне життя ведуть. На милицях, у візочках – але їдуть посидіти гуртом, випити келишок вина чи каву. Це ритуал, від якого вони ніколи не відмовляться.
Коли після перших випадків оголосили карантин, його ніхто не сприйняв як карантин. Люди кинулися гуляти у парках, влаштовували пікніки та вечірки.
Яку жорстоку ціну за це заплатили італійці, ви вже бачите. Це національна трагедія, яку Італія повністю осягне аж коли все завершиться. Поки що кінця-краю епідемії не видно.
НАВІТЬ МЕДИКИ НЕДООЦІНИЛИ НЕБЕЗПЕКУ
– Коли хвороба тільки охопила Ломбардію, з’явилися номери «гарячих ліній», туди можна було звернутись, якщо ти був у небезпечній провінції чи мав контакт із хворим.
А я якраз за 2 тижні до цього побувала у подруги в тих краях. Добросовісно вирішила «здатися» лікарям. Хоча почувалася добре, подумала, що краще перестрахуватися. Свекруха чоловіка – діабетик. Ми з нею контактували, отже, краще перевіритися.
Слухавку взяли з п’ятої спроби. Байдужий голос на тому кінці стомлено запитав мої дані. Дізнавшись, що мені сорок, порадив заспокоїтися. Уточнивши, що контакт був близько 2 тижнів тому, знову порадив не хвилюватися, бо «хворіють тільки старенькі». Отака «гаряча лінія».
Можу уявити, скільки таких дзвінків було. Чим завершилася недбалість – ви бачите. Всі спохопилися лише тоді, коли помирати почали сотнями, а сирена «швидкої» стала постійною.
Зараз медицина на межі колапсу. Це визнають усі. Не уявляю, що буде, якщо епідемія почнеться в Україні.
Дуже хвилююся за своїх батьків. Зідзвонюємося щодня. Прошу їх запастися продуктами і менше контактувати. Вони живуть у приватному секторі, що спрощує самоізоляцію.
ЗДАЄТЬСЯ, МІСТА ВИМЕРЛИ, ЦЕ НАГАДУЄ ФІЛЬМИ ЖАХІВ
Такого Італія не пам’ятає. У новітній історії це перший випадок. Загальнонаціональний надзвичайний стан охопив усі провінції.Ти можеш вийти тільки за продуктами чи у аптеку.
Черги до супермаркетів. Плюс люди витримують дистанцію не менше метра одне від одного. Вулиці патрулюють карабінери та військові.
Порушення карантину карається жорстоко. Втім, я не чула, щоб у когось виникало бажання його порушити. Люди налякані і вже зрозуміли: краще сидіти вдома, ніж потрапити у лікарню. Бо невідомо – вистачить на тебе апарата штучної вентиляції легень чи ні.
Стежу, що відбувається в Україні. У вас є дорогоцінний час. Повірте, що більше буде запобіжних заходів, то краще для всіх. То менше буде роботи для лікарів.
Італія виділила на боротьбу з епідемією мільярди євро. Висновки робіть самі. Скільки виділено в Україні?
Як переживе цю епідемію ваша родина – залежить і від кожного з вас. Зведіть всі контакти до мінімуму просто зараз. Уникайте людних місць.
.Мені дуже смішно читати: дозволені заходи, «де не більше 200 осіб». Ви гадаєте, вірусу не все одно – збереться вас 200 чи менше? Плата за це може бути зависокою.
Тому порада у мене одна: бережіть себе і своїх рідних! – підсумовує пані Лариса.
З 1 липня виріс акциз на тютюнові вироби в Україні