Кабмін посилив карантинні заходи в Україні, в зв’язку з пандемією коронавируса. Однак довгий локдаун через поширення COVID-19 не закінчиться для України нічим хорошим.
Якщо карантин триватиме більше двох місяців, в країні катастрофічно збільшиться рівень безробіття. Це призведе до спалаху вуличної злочинності, адже людям не буде чого їсти. Можливі прояви вандалізму і мародерства. Правоохоронна система в таких умовах продемонструє свою остаточну безпорадність, а тому громадянам доведеться захищатися самостійно, вважає голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін.
Мої прогнози виглядають так: враховуючи не оптимістичне фінансово-майновий стан населення і той факт, що переважна більшість людей чи не жебракують, відбудеться збільшення рівня злочинності, перш за все, вуличної. Така ситуація цілком імовірна, якщо карантин через коронавируса триватиме більше двох місяців. Це можна пояснити тим, що людям банально не буде чим харчуватися.
Злочинці будуть використовувати весь арсенал, який зараз існує на “чорному ринку” – від ножів, кастетів і бейсбольних біт до пістолетів та автоматів. А скільки у нас було випадків в Києві, коли стріляли з гранатомета – по ресторану “Лео”, по “Київміськбуду” і по іншим установам? Гранати вибухають мало не щодня. Тіньовий ринок зброї буде процвітати в цей час. Цілком можливо, що і законослухняні громадяни, не маючи можливості купити зброю законно, підуть на той ринок, тому що потрібно буде якось виживати. Це буде бійка за життя.
Не хочеться малювати апокаліптичні сценарії, але я не виключаю, що можливі прояви вандалізму і мародерства. Досить подивитися на наслідки урагану “Катріна” в Сполучених Штатах. Там цілі міста занурилися в безлад, а поліція навіть не могла туди потрапити. Давайте згадаємо, що відбувалося в Сербії і Косово після війни, як там люди виживали? Давайте згадаємо, що було в Аргентині під час криз і дефолтів, що зараз відбувається в Венесуелі. Пограбування банків і банкоматів відбуваються вже зараз. Ключовими в такі часи будуть навички виживання і запаси продовольства.
Візьмемо для прикладу маленький мікрорайон. У ньому знаходиться магазинчик, який забезпечує продуктами навколишні будинки. Всі будуть обмежені в пересуванні і все будуть розраховувати, що вони в цей магазин зможуть прийти і придбати собі необхідну їжу. А якщо цей магазин вночі просто пограбують? Хто буде чинити опір? Охоронці, які там є – вони беззбройні. Поліція, якщо приїде і якщо приїде вчасно, так само може виявитися безпорадною, бо ми не знаємо, на якому рівні відбуватиметься це пограбування. Перші прояви надзвичайного криміногенного стану ми побачимо через два місяці після початку локдауна. Рівень безробіття збільшиться катастрофічно. Давайте спрогнозуємо поведінку людей в умовах відсутності грошей, деморалізації, маргінального стану. Чого чекати від людини, загнаного в глухий кут? Адже людина – це таке ж тварина.
Ключовим стане той період, коли громадянам доведеться захищати і себе, і своє майно. Фундаментом в цій боротьбі можуть стати законослухняні власники зареєстрованої зброї, тому що їм доведеться певним чином організовуватися і створювати формування з охорони порядку. Вони зможуть протиставити зловмисникам мисливська зброя – довгоствольна, гладкоствольну нарізну і короткоствольну. Ми можемо тільки шкодувати, що після 2014 року були створені загони територіальної оборони. Вони могли бути дуже потужними, враховуючи навички людей, які пройшли через війну, мають мотивацію і національну свідомість. Територіальної оборони можна було б доручити охорону стратегічних об’єктів, які мають інфраструктурне значення в Україні. Тому що якщо ситуація погіршиться, то правоохоронців для охорони сотень інфраструктурних об’єктів не вистачить. Навіть зараз є села, які не мають власного дільничного. Селяни будуть змушені самостійно охороняти своє майно.
Взагалі правоохоронна система, якій і раніше не довіряли, в умовах такого навантаження продемонструє свою остаточну безпорадність. Всі знають, хто там працює. Корупція, зловживання повноваженнями, побиття громадян, вибивання свідчень – все це нікуди не зникло і не зникне. Хоча цілком можливо, що доведеться співпрацювати з поліцією, якщо вона тоді ще буде існувати і не перетвориться в окремі угруповання. Невідомо, чи будуть їх взагалі фінансувати і не почнуть вони існувати за принципом: “ось у мене пістолет і я буду виживати, як можу”.
Слід також враховувати, що зовнішня агресія проти України нікуди не зникла і виключати її ескалації можна. Хоча я думаю, що і в Росії зараз дуже не солодко. Нафтова війна дуже сильно вдарить по їх бюджету і я вважаю, що це певним чином ускладнить фінансування бойових дій, щоб вивести їх на інший рівень. З іншого боку, цілком можливо, що економічна криза в Росії спровокує і політична криза. В такому випадку нічого так не об’єднає так званий “русскій мір”, ніж переможна війна в сусідній країні. Питання – чи вистачить на це все грошей. Можливо це і стане соломинкою, яка зламає спину російського верблюда. Відцентрові сили можуть розірвати Росію зсередини. Не забувайте, що Кавказ давно палає. Його гасять грошима, але цей регіон не простий. Плюс східна частина, Сибір. але, якщо почнуться деструктивні процеси в РФ, то нам теж буде не солодко. Тому що коли падають великі шафи, навколо піднімається багато пилу. Тому нам слід розуміти, що з Росії до нас може полізти всяка наволоч. Тому слід стежити за здоров’ям військових і щоб наша армія перебувала в стані готовності.
ЯК СВЕКРУХА ПЕРЕЇХАЛА ДО НАС І ЗРУЙНУВАЛА НАШУ СІМ’Ю