Завдання чоловіка на пологах – полегшити моральний стан жінки, заспокоїти і бути поруч. Він також має розуміти, як правильно дихати. А ще – бути урівноваженим та спокійним. Останнє – ледь не головне. Жінка на пологах може зіштовхнутися з різними емоціями та переживаннями. Присутність партнера – це не тільки моральна і фізична підтримка, а й різноманітна допомога, до того ж, неабияка, йдеться на сторінках газети Волинські новини.
«НЕЕСТЕТИЧНО? ПРО ЯКУ ЕСТЕТИКУ ВИ ГОВОРИТЕ?»
Тетяна та Володимир народили сина кілька тижнів тому. Чоловік пішов на пологи разом з дружиною. Він каже, що у такий важливий момент не хотів залишати кохану саму.
«Ідея піти разом на пологи належала дружині, – розповідає Володимир. – Я одразу погодився. Навіть не роздумував про це. Скажу відверто: спершу було лячно. А потім подумав, що це ж наша спільна дитина. Чому в такий відповідальний та важливий момент я мав би бути де-небудь в іншому місці? Уже минув той час, коли чоловіки блукали під вікнами пологового чи розпивали в день пологів оковиту. Завдяки партнерським пологам мав змогу першим побачити малюка, майже одразу взяти його на руки і встановити такий собі контакт. Мене дратувало, коли люди відмовляли мене іти на пологи, мовляв, це неестетично. Агов, люди! Про яку естетику може йтися? Мені було байдуже на це. Мене турбувало самопочуття дружини, прагнув, щоб пологи минули для неї максимально комфортно, якщо таке взагалі можливо. Турбувався, щоб дитина народилася здоровою. Ось це мене хвилювало».
Володимир зізнається: з самого початку розумів, що породіллі завжди дуже боляче. До цього пара дивилася різноманітні відео про пологи. На їхню думку, всі ці рекламні фільми можна просто викинути на смітник.
«Процес пологів спотворено, припудрено, – каже він. – Реальність зовсім інакша. Це явище не для слабкодухих. Не чекайте естетики. Якщо цього не чекаєш, то й розчарування не буде. Якщо ви боїтеся крові, то не йдіть на пологи. Головне для чоловіка – не розгубитися й відразу зорієнтуватися. Зрештою, ніхто не примушує дивитися. Можна стояти біля голови дружини. Повірте, допомогти буде чим. Головне – бути на пологах повноцінно, а не статистом».
Тетяна каже, що спершу боялася брати чоловіка на пологи. Жінка не знала, як це може вплинути на їхнє сексуальне життя.
«Думала, чи не зник би після пологів у нього до мене сексуальний потяг, чи не мелькатиме ця картина у нього перед очима щоразу, коли він бачитиме мене голою. Але потім подумала: чому маю переживати це сама? Він батько. Теж має знати, що це не зовсім приємно і легко. Дуже рада, що у нас були партнерські пологи. Він був від початку і до кінця. Чоловік не розгубився. Поводився так, ніби щодня приймав ті пологи. Навіть не уявляла, що він настільки допоможе мені. Тепер думаю, якби була сама, то, мабуть, померла б там від болю. Народжувати з чоловіком практично. Він все подасть, витре, потримає. Адже жінка весь цей час просто корчиться від болю. Усі завжди розповідають, що пологи – це страшно й боляче. Так і є. Якийсь божевільний навіть написав, що це так само боляче, як зламати одночасно 40 кісток. От мені цікаво, звідки він знає, як це? – усміхається вона. – Пологи – це пекельна мука. Це не просто болить, це вбиває. Правда, зараз є спеціальна анестезія. Якщо протипоказань немає, то можна зробити. Ми попросили її на п’ятій годині. Мені на годину полегшало. Дороге задоволення, але це того варте. Правда, самі пологи знеболювати не можна. Нам трапилися хороші лікарі. Дуже допомагали. З лікарями перед цим не домовлялися. Хто був черговий, той і приймав у нас пологи. При правильному підході вони можуть минути за 15 хвилин. Так було у мене. А от перейми – це пекло. Сказати, що це боляче, то нічого не сказати. Ніколи в житті не відчувала нічого гіршого. В мене вони тривали шість годин поспіль. Зізнаюся: були моменти, коли здавалося, що помру від болю. На пологах важливо правильно тужитися. Тоді це боляче, але швидко. І ще: краще не затягувати з вагітністю. Мені було 29, коли народила сина. Хай там хто й що каже, але що старша ти, то важче тобі народжувати. Відділення просто переповнені жінками 28-35 років, у яких проблеми. Одні не можуть доносити, інші – переношують і не можуть самі народити. Молодих дуже мало. Лікарі кажуть, що в них це минає швидше і легше».
ПЕРЕВІРТЕ ШЛЮБ НА МІЦНІСТЬ НА ПОЛОГАХ
Інна та Олександр стали батьками вісім місяців тому. Спершу жінка не хотіла, щоб чоловік ішов на пологи. Олександр вирішив, що буде поруч з дружиною, але не весь час. Під час народження сина він мав вийти з пологової зали. Однак чоловік цього зробити не встиг. Тому був присутній на пологах від початку і до кінця. Тепер каже, що ні про що не шкодує. Навпаки. Радий цьому. Бо тоді вперше побачив сина, взяв його за ручку, почув його плач.
«Наш лікар розповідав, як один чоловік сидів у кутку кімнати під час пологів, а не біля своєї дружини. Він длубався у телефоні. Імітував свою присутність. У нього була така захисна реакція, – каже він. – У мене не було жодних психологічних травм. Але це не означає, що у всіх чоловіків так буде. Звісно, мені теж було страшно. Я був шокований побаченим. Кілька моментів і справді не з приємних і не для слабкодухих. Після пологів я багато чого зрозумів. Найперше – через що пройшла моя кохана, щоб народити нашу дитину. У мене навіть язик не повернувся погнати її на кухню після виписки або ж вимагати сексу. До речі, те, що я був на пологах, зовсім не вплинуло на наше сексуальне життя. Зізнаюся: секс став ще кращим. Навіть через кілька тижнів після народження сина не питав у дружини, де мої капці й обід. Навпаки – старався вранці перед роботою довше побути з малюком, аби дружина встигла поїсти і піти в душ. Приїжджав в обідню перерву, щоб мати змогу погуляти з сином. Я – батько. І моя дитина має про це знати відразу з народження».
Жінка розповідає, що пологи – то певний іспит, до якого треба готуватися. «Не слід думати, що хтось народить за тебе, – каже вона. – Бо важко не тільки мамі, а й малюку. Це теж стрес для нього. Перед пологами я ходила на аквааеробіку. Навіть не знаю, чи допомогло мені це якось на пологах. Також в кінці вагітності дотримувалася дієти, аби розвантажити кишечник. От це справді дуже важливо».
Інна каже, що чоловік дуже допоміг їй своєю присутністю на пологах. «В кінці переймів я була дуже дратівлива, – зізнається жінка. – Мене дратували усі. І чоловік, і медперсонал. Хотіла, щоб мені зробили будь-що, аби не так боліло. Зізнаюся: навіть хотілося вбити чоловіка. Сказала тоді: сексу більше ніколи не буде. Син народився дуже великим. Мабуть, це також вплинуло на те, що пологи були нелегкі. Чоловік подавав мені пити, обливав водою у душі. Я не знаю, що робила б без нього. Не треба боятися іти на пологи разом з чоловіком. Це гарний шанс перевірити шлюб на міцність, – провадить Інна. – Жінкам страшно перед пологами. Коли на порозі пологового нас зустрічає велика тьотя і каже грубо: «Чого приїхала?». Коли світло надто яскраве в пологовій залі. Коли сусідка волає. Коли ідеш коридором і бачиш, як у жінок відходять води. Так можна довго перелічувати. У всіх цих випадках в крові сильно підвищується рівень адреналіну. Тому присутність чоловіка на пологах дуже допомагає. Яка його робота? Всі фактори стресу мінімізувати, гладити жінку і казати: «Ти молодець! У нас все добре». Часто люди, які нас оточують, втовкмачують жінкам у голови, що вони самі не народять, самі не виносять дитину, самі не завагітніють. Натомість людей, які кажуть, що все буде гаразд, треба тільки постаратися, дуже мало. Часто подружки одна одну лякають, що діти – це страшно. Болючі пологи, недоспані ночі й ніякого часу на себе. Звісно, це нелегко. Але це того вартує. Коли берете свою дитину на руки, то про все забуваєте. Це всі кажуть, але це справді так. Біль минає майже одразу. Після народження дитини лікарі забирають плаценту, зшивають розриви, якщо потрібно. Це теж неприємно. Але порівняно з усім – дрібниця».
Нині Іллі уже вісім місяців. Пухкенькими ручками він хапає маму за волосся, грається ним, поки їсть із грудей. Вона годує його просто у машині. За кермом – її чоловік.
«Народження дитини – це диво, – каже вона. – Це велика радість, велика любов і один із найцінніших моментів у житті. А для жінки – ще й своєрідна ініціація. Вона дорослішає, змінюється. Щоразу, коли народжує дитину, стає іншою. Але ви ніколи не дізнаєтеся про це, якщо не спробуєте народити малюка. Страшно усім. Уявіть собі: мільйони жінок у світі народжують – і ви зможете».
Арестович розказав, скільки бійців налічує українська армія