У Запоріжжі громадянин Мексики намагається забрати в українки Яни Чистякової їхню спільну дочку. При цьому українські суди стали на бік чоловіка.
Про це пише obozrevatel.com.
Яна розповідає, що тривалий час вона з чоловіком-іноземцем жила у Мексиці. Проте у 2018 році жінка приїхала в Україну, щоб відвідати важкохвору матір. А мексиканець просто зник. Коли ж чоловік з`явився у житті жінки та її дітей почалось пекло.
ІНОЗЕМЦЯ ПІДТРИМАВ МІН’ЮСТ
Ця історія триває з літа 2018 року. Українка Яна Чистякова з дочками (старша – від іншого шлюбу) і чоловіком-іноземцем прилетіли до Запоріжжя, відвідати смертельно хвору маму Яни. Однак взаємини в родині не складались. І коли мексиканець, залишивши сім’ю в Запоріжжі, кудись пропав на кілька місяців, Яна подала на розлучення.
Відтоді іноземець веде справжню війну за те, щоб відібрати доньку та вивезти до Мексики. Він скористався Гаазькою конвенцією від 1980 року і заявив, що дружина обманом вивезла Мішель до України.
На бік іноземця, хоч як дивно, стало Головне управління юстиції в Запорізькій області. Його працівники беруть щонайактивнішу участь у судових розглядах, фактично виступаючи в ролі адвоката іноземця.
“Раніше суд постановив, що дві години на день батько може бачити дитину. Він тепер уночі надсилає СМС із вимогою в такий-то час привезти дочку в парк. Я приходжу, а його немає. Зараз карантин, але його це не бентежить. Чоловік заявляє, що я не даю йому бачитися з дитиною, але це неправда. Продовжує дзвонити, ображати. На жаль, моя мама вже померла, але навіть її він згадує з образами. І вимагав зустрічі з дитиною в день похорону моєї мами. Це дуже важко витримувати, розповідає Яна.
БОЮСЯ, ЩО ОБЛИЄ КИСЛОТОЮ
Мексиканець навіть найняв невідомих, які витребували медичні документи дівчинки в поліклініці.
“Вони намагаються довести, що рівень охорони здоров’я в Мексиці вищий, ніж в Україні. Хоча це далеко не так. Я в Мексиці перенесла видалення апендикса. Спочатку там поставили неправильний діагноз. У результаті в мене лишився величезний потворний шрам. І це була одна з найкращих приватних клінік у Мексиці. А про рівень державної медицини в цій країні навіть говорити не доводиться. Моя дочка проходить усе медобслуговування за законами України. І те, що наша медицина нібито гірша від мексиканської, абсолютно бездоказово,” – запевняє Яна.
Зараз молода мати навіть не може працювати. “До від’їзду в Мексику я займалася манікюром. Намагалась якось повернутися до роботи, щоб заробити грошей на життя. Але я боюся, коли дзвонить чоловік і просить записати його на манікюр. Раптом він просто увірветься в будинок і вирве дитину. Таке зі мною траплялося вже двічі. Я заходила в під’їзд із дитиною на руках, а невідомий чоловік мене штовхав. Доводилося вибігати на вулицю і кликати сусідів на допомогу, щоб мене провели до квартири, каже Яна.
Проти чоловіка Яна вже зініціювала кілька кримінальних справ, але вони не рухаються. Одна з них про те, як мексиканець просто з дитячої коляски забрав папку з документами, які Яна збиралася відправити до суду. За словами жінки, це зафіксовано камерами відеоспостереження ТРЦ, в якому все відбувалося.
“Я вже зверталася в поліцію, щоб мене якось захистили від цього чоловіка. Не знаю, що він далі придумає. Боюся, що й кислоту в обличчя хлюпне. Моє життя і так перетворилося на пекло, розповідає Яна.
ПРИНОСИТЬ ДОНЬЦІ ІГРАШКИ, А ПОТІМ ЗАБИРАЄ
Через те, що ГУ Мін’юсту в Запорізькій області фактично заблокувало шлюборозлучний процес (поки інший суд не вирішить питання про те, чи видавати Мішель мексиканському батькові) Яна не може навіть розраховувати на аліменти.
“2018 року батько фактично відрікся від дитини і ніяк не допомагає в її утриманні. Навіть коли дочка потрапила до лікарні, він туди прийшов, але відмовився платити за ліки. На зустрічі з дитиною приносить іграшки, які потім забирає, змушуючи дитину плакати. Його влаштовує ситуація, коли я сама забезпечую дочку. Батькові не цікаво, на які кошти вона харчується й одягається. Коли ми приїхали до України, Мішелі було п’ять місяців, а тут вона живе вже майже два роки. Єдина його мета розлучити дочку зі мною. Це просто його помста, продовжує Яна.
За словами Яни, на зустрічах із донькою мексиканець часто приходить збуджений, а забравши дитину погратися, постійно дивиться в телефон. “Одного разу він просто заснув на лавці. Якби мене не було поруч, Мішель легко могла б загубитися, каже Яна.
“Наш суд відправив документи йому в Мексику. Хоча він живе тут, в Україні, нещодавно отримав річну візу в нашу країну. Але своєї адреси він нікому не каже. Звісно, документів у Мексиці не отримає. Коли він був у суді, я просила, щоб йому вручили документи. Але там відмовилися мовляв, усе відправили до Мексики за місцем проживання. Отаке зачароване коло, розповідає Яна.