Якось раз боги, зібравшись, вирішили розважитися.
Один з них сказав:
—Давайте щось відберемо у людей?
Після довгих роздумів вирішили забрати у людей щастя. Ось тільки куди його сховати?
Перший сказав:
— Давайте заховаємо його на вершині найвищої в світі гори.
— Ні, ми зробимо людей сильними, хтось зможе піднятися і знайти, і якщо знайде один, всі решта відразу дізнаються, де щастя, — відповів інший.
— Тоді давайте сховаємо його на дні моря!
— Ні, не забувай, що люди цікаві, хтось сконструює апарат для підводного плавання, і тоді вони обов’язково знайдуть щастя.
— Сховаємо його на іншій планеті, подалі від Землі, — запропонував хтось ще.
— Ні, пам’ятай, що ми дали їм достатньо розуму, колись вони придумають корабель, щоб подорожувати по світах, і відкриють цю планету, і тоді знайдуть щастя.
Найстарший бог, який протягом всієї розмови мовчав, сказав:
— Я думаю, що знаю, де потрібно сховати щастя.
— Де?
— Сховаємо всередині них самих, вони будуть так зайняті пошуками зовні, що їм і в голову не прийде шукати його всередині себе.
Всі боги погодилися, і з тих пір люди витрачають все своє життя в пошуках щастя, не знаючи, що воно заховане в них самих.