Тривалий час після призначення нового складу Кабінету міністрів кілька міністерств залишалися без очільників. Зокрема, Міністерство освіти і науки.
У червні президент Володимир Зеленський заявив про наявність кількох кандидатур на зазначену посаду. Врешті решт тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти і науки став Сергій Шкарлет.
Багатьом не сподобалося його призначення через зв’язок із Партією регіонів та інформацією про плагіат.
Вже кілька тижнів він працює на посаді і тепер українцям більш цікаві його плани, аніж минуле.
В інтерв’ю Фактам ICTV Сергій Шкарлет розповів, що буде з дистанційним навчанням, якою він бачить українську школу та чи готовий піти з посади, якщо виникне необхідність.
– Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що необхідно готуватися до переходу на дистанційне навчання з вересня. Які роботи вже ведуться?
– Ми відпрацьовуємо різні сценарії розвитку подій. Можливо, жорсткий карантин буде запроваджений у всій країні, а можливо – лише в певних регіонах.
Також ми повинні передбачити варіант, що в межах однієї школи для учнів різних класів буде встановлено різні карантинні обмеження. Є багато технічних моментів, в які я зараз не хочу вдаватися. Найголовніше – ми маємо створити доступні дистанційні технології навчання.
– Ви вважаєте, що можливо за два місяці добре підготуватися до дистанційного навчання?
– Можливо. Якщо усі учасники освітнього процесу будуть орієнтовані на конкретний результат. Однак, щиро сподіваюся, що 1 вересня усі діти традиційно підуть у школу.
– Голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак заявив, що Україна не готова до дистанційного навчання. Яка ваша думка?
– Дивлячись, що ми маємо на увазі під словом “готовність”. Справді, неможливо за короткий строк створити онлайн продукти з усіх тем, з усіх дисциплін. Причому, ви, звичайно, розумієте, що йдеться не лише про середню освіту, а також і про вищу, і про професійну. Є багато професій, які неможливо освоїти лише в дистанційному режимі. У нас ще є час на підготовку.
– Чи розглядаються альтернативні варіанти навчання під час пандемії безпосередньо у закладах освіти?
– Так, я вже сказав, що ми відпрацьовуємо різні варіанти. Усі наші дії врешті-решт спиратимуться на рішення уряду та Міністерства охорони здоров’я.
– На який термін планується дистанційне навчання та інші заходи безпеки?
– Це залежить від епідеміологічної ситуації. Я б дуже хотів, аби освітній процес відбувався у традиційному режимі – тобто, в аудиторіях, лабораторіях, класах, спортзалах.
– Уявімо, що до кінця 2021 року не буде вакцини від коронавірусу. Що в такому випадку? У всіх навчальних закладах практикуватимуть дистанційне навчання?
– Я не епідеміолог, а тому не готовий коментувати ті питання, які знаходяться поза моєю компетенцію. Ми будемо виконувати ті рішення, які ухвалить уряд, з урахуванням пропозицій МОЗ. Щиро сподіваюся, що епідеміологічна ситуація буде сприятливою.
– Екзамени і ЗНО також планується проводити дистанційно?
– Ми чітко виконуватимемо закони і постанови уряду. Ми всі хочемо, аби життя повернулося у традиційне русло. Але головне зараз – зберегти життя людей. Президент чітко заявив, що держава триматиме цю лінію, іншого шляху немає.
– Нині у багатьох областях України погіршується епідеміологічна ситуація. Чи можуть скасувати ЗНО 2020, якщо і надалі зростатиме кількість хворих?
– Нинішнє ЗНО – найскладніше з точку зору організації його проведення, через карантин. Багато нових правил, обмежень, але збоїв немає. Ситуація під контролем. Я сподіваюся, що ЗНО ми проведемо так, як і планувалося. Ми в постійному контакті з колегами з МОЗ.
Окрім того, ми маємо рекордну кількість заяв щодо участі у ЗНО. Це класно, оскільки висока конкуренція під час вступу дозволяє вищим навчальним закладам відбирати найбільш підготовлених абітурієнтів.
Я впевнений, що зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться і 17 липня 2020 року обов’язково прозвітуємо. При нагоді, хочу звернутися до усіх колег, до керівників закладів освіти, вчителів: дуже прошу сумлінно виконувати усі карантинні обмеження.
– Чи варто очікувати кардинальних змін у вступній кампанії під час пандемії?
– Певні зміни будуть, але вони не кардинальні. До речі, я читав у деяких ЗМІ, що Шкарлет начебто хоче скасувати ЗНО. Це дурість! Проведення ЗНО – це вимога закону. Нещодавно я запитав одного відомого громадського активіста: звідки взялося, що Шкарлет проти ЗНО? Відповів: Ви ж не зробили заяву, що ви залишаєте ЗНО. Але Міністерство освіти і науки взагалі не вирішує – проводити ЗНО чи не проводити, є чітка вимога закону, якої ми маємо дотримуватися. Я завжди виконую закон.
– Ваше призначення було дещо скандальним. І зараз ваша посада тимчасова. Чи готові ви до того, що доведеться працювати всього кілька місяців?
– Я готовий до різних варіантів розвитку подій. Але переконаний, що здоровий глузд переможе. Проти мене оголошено інформаційну війну. Є сценаристи, є ті, хто її фінансує. Усі публікації в інтернеті – це фейки. Казали, що я за університетські кошти придбав джип, який коштує $60 тис.
Насправді це не джип, а пікап, його придбав університет відповідно до бюджетного призначення, під наглядом Державної казначейської служби, і за зовсім іншу суму (чому окремі “експерти” оперують доларами?), і не для ректора, а для технічних кафедр, на яких викладаються дисципліни з геодезії, землевпорядкування та кадастру.
Шкарлет поїхав до Києва – пікап залишився в університеті, це державна власність. До того ж за останній рік університет придбав два автобуси, трактор, газонокосарку (на ній також можна їздити). І що? Про це хтось знає? “Експерти з інтернету” про це вам повідомили?
– Чи збираєтеся ви робити щось для того, щоб переконати профільний комітет ВР підтримати вашу кандидатуру на посаду міністра?
– Профільний комітет – надзвичайно потужна і професійна команда. У мене немає жодних проблем, коли я доповідаю професіоналам. Проблеми виникають, коли втручається політиканство. На днях я доповів профільному комітету про своє бачення стратегії розвитку системи науки і освіти, дав відповіді на багато актуальних запитань. З тих запитань, які мені ставили, я зайвий раз переконався, що в профільному комітеті – мої однодумці. Це об’єктивно.
– Заяви про плагіат у ваших роботах з’явилися незадовго до того, як ваша кандидатура на посаду міністра почала обговорюватися. Чому до цього нічого не говорили?
– Ви трішечки помиляєтеся. Про мою кандидатуру на посаду Міністра було оголошено 2 червня. Перша публікація про плагіат з’явилася 3 червня – в ніч з другого на третє. Це легко перевірити. До цього моменту Шкарлета ніколи в плагіаті не звинувачували, і це логічно, оскільки у моїх наукових працях плагіату ніколи не було.
Усі звинувачення – це інформаційна війна проти мене. Звинувачення у плагіаті були оприлюднені на сайті, який не має жодних вихідних даних: кому він належить, за якою адресою знаходиться редакція, які номери телефонів – жодної інформації.
До речі, дуже прошу: зверніть увагу – в якій країні цей сайт зареєстрований і хто йому надає відповідні технічні послуги. Це встановити дуже легко. Переконаний, ви будете здивовані, оскільки ця країна – не Україна.
– Ви ознайомлювалися зі звинуваченнями у плагіаті? Що ви про них думаєте?
Згідно з моєю позицією, розміщені в інтернеті статті – не доводять факт плагіату. Недобросовісні люди можуть легко і швидко сфальсифікувати будь-які статті і файли, що і сталося у моєму випадку. Як це робиться? Технологій безліч.
Я не хочу вдаватися в юридичні тонкощі, юристи своє слово скажуть. У Національному університеті “Чернігівська політехніка” проводиться відповідна перевірка, аналізується наявна інформація, скоро буде підбито її підсумки, і вони будуть оприлюднені.
– Чи не вважаєте ви помилкою балотування від Партії Регіонів?
Я не обирав партію, це мене обрали.
– Якби вам зараз запропонували балотуватися у народні депутати – пішли б? Від якої партії?
Відверто кажучи, ніколи не думав про це. Ви поставили мене у глухий кут. Парламент обрано лише минулого року, він цілком працездатний, і чергові вибори ще не скоро.
– Нині у вас дуже багато планів щодо модернізації системи освіти. Протягом якого терміну ви плануєте виконати більшість з них?
– Питання дуже непросте, навіть філософське. Система освіти розвивається постійно. З’являються нові знання, які слід передавати, нові освітні технології, нові освітні потреби.
Освіта і наука – дуже складні сфери, оскільки вони повинні постійно вдосконалюватися, збагачуватися надбаннями цивілізації. Ніколи не виникне ситуація, що система освіти стане повністю “модернізованою”. Зміни будуть тривати постійно.
– Чого не вистачає українським школам?
– Потрібно затвердити стандарт базової середньої освіти.
Я вважаю, що дитина не повинна сидіти за партою більше, ніж ми працюємо, більше восьми годин. Дитина повинна мати право на дитинство. Нова українська школа – нормальна. Компетентнісний підхід та реалізація – нормальні. І ця реформа повинна рухатись далі.
Головне в Новій українській школі – це вчитель.
– Як має виглядати українська школа через два-три роки?
– Мене турбує багато проблем. Мрію, щоб у кожній школі, зокрема у найменшій сільській, усі учні мали реальну змогу здобувати якісну освіту.
Мрію, щоб у кожній школі панував дух жаги до знань, а цей дух мають привнести педагоги. Дуже хочу, щоб збільшилися конкурси до педагогічних університетів – тоді ми матимемо добре підготовлених молодих педагогів, що бажають працювати і розвиватися. Тоді ми зможемо вирішити всі проблеми вирішити.
Мер Кличко відповів на заяву «ЄС», що «УДАР» йде на вибори самостійно та ні з ким не торгується