facebook

Українці можуть залишитися без даху над головою, а річки висохнути назавжди: чим небезпечні природні катаклізми

Зміна клімату і як наслідок непередбачуваність погоди, яку останнім часом спостерігаємо в Україні, можуть призвести до продовольчої кризи, усихання річок і деградації земель.

За словами експертів, це в рази збільшує ризик природних катастроф і може призвести до безпрецедентних масштабів. Якщо не вжити рішучих дій сьогодні, надалі ситуація буде тільки поглиблюватися.

Які екологічні зміни нас очікують у найближчому майбутньому і як їх можна запобігти – з’ясовував OBOZREVATEL.

Вирубування лісів потрібно негайно зупинити
Ексвиконувач обов’язків голови Держекоінспекції Єгор Фірсов у коментарі OBOZREVATEL зазначив, що саме вирубування лісів призвело до паводків і їхніх катастрофічних наслідків.

“Я навіть провів власний експеримент. Взяв два контейнери: один із рослинністю, інший просто з голою землею. Одночасно залив їх водою. З контейнера із землею вода лилася як з-під крана. А там, де була рослинність, зовсім небагато накапало. Тому можу з упевненістю сказати, що вирубування лісів повинно бути негайно зупинено, поки половина українців не втратили будинки через негоду і зміни клімату”, – заявив він.

Спеціаліст уточнив, що 90% незаконних вирубувань здійснюють працівники лісгоспу. “Коли я був головою екоінспекції, ми зайнялися перевіркою лісгоспів, лісосмуг і нарахували 135 млн грн збитків, завданих державі в результаті незаконних рубок”, – підкреслив Фірсов.

На його думку, щоб запобігти подальшим вирубуванням і катастрофі, потрібно проводити реформу лісагентства, до функцій якого зараз входить і вирощування лісу, і його вирубування, продаж і охорона. Цим не повинен займатися один орган, оскільки є корупційна складова.

Експерти ж вважають, що в Карпатах потрібно збільшити допустимий обсяг мертвої деревини в лісах, яка допомагає їх оздоровити. “Також потрібно зменшити санітарну рубку й перестати вирубувати старі ліси, які дають невеликий відсоток ділової деревини”, – порадив у коментарі OBOZREVATEL еколог Олексій Василюк.

Чому в Карпатах трапляються повені і зсуви?
Як пояснили нам фахівці, у гірських лісах є невелика кількість ґрунту, який із часом покривається мохом. І він, як губка, дуже добре вбирає дощову воду. А коли вирубують ліс, то під час злив залишки моху й землі просто змиваються.

“Усе це відбувається через суцільне вирубування дерев лісниками, яким не вигідно це робити вибірково. Навіть якщо зараз перестати рубати, все одно ґрунт відразу не відновиться”, – пояснив Василюк.

За його словами, раніше в українських степах було по 1,5-2 метри чорнозему, а зараз уже нічого майже немає. Через людську діяльність у багатьох місцях родючий шар ґрунту повністю втрачений.

“У степовій зоні клімат традиційно сухий, жаркий і там мало опадів. Тому ґрунт переважно покритий трав’янистою рослинністю, яка тримає свою основну масу під землею. Така флора може перечекати довгий період посухи і пристосована до того, щоб вбирати невелику частину вологи. Через це біля поверхні землі утворюється таке щільне плетіння рослинних залишків і коренів, яке не дозволяє дощовій воді глибоко проникати в ґрунт”, – пояснив Василюк.

Екологи вважають, що в степу потрібно припиняти розорювання земель, особливо на схилах, де відбувається максимальна ерозія ґрунтів. І тільки після цього почнеться самовідновлення, запустяться всі необхідні природні процеси заново. Їх можна перевести на сінокісні пасовища і використовувати в сільському господарстві. Якщо цього не робити, то ми будемо продовжувати насичувати атмосферу вуглецем.

У Поліссі потрібно припинити висушувати болота
Оскільки немає цієї зими снігу, Полісся не наповнилося водою, тому все, що накопичилося в болотах, продовжує стікати в річки. Чим більше води витікає, тим нижче стає рівень ґрунтових вод і поверхня землі всихає.

“Рослинний покрив став настільки сухий, що його почав розносити вітер. І питання не цього року, воно назрівало давно. Ми постійно осушуємо болото. І коли були пилові бурі, пов’язані з нинішньою посухою, Мінекології продовжувало давати дозволи на нові розробки торфу (приблизно на 5000 гектарів). Найголовніше, що потрібно зробити в цьому регіоні, – припинити осушувати болота”, – зауважив Василюк.

Рекордні пожежі там також сталися через надмірне висушування болота. Тепер ніщо не стримує вогонь, і він із великою швидкістю поширюється по всіх лісах. До того ж горіла деревина виділяла нукліди, які потім потрапили в атмосферу і розносилися найближчими містами.

В Україні через кілька років можуть пересохнути річки
Оскільки минула зима була безсніжною, то рівень води в Десні опустився на 74 сантиметри нижче від історичного мінімуму. Тепер існує ймовірність того, що вона може пересохнути.

“Цього року також оголюються русла Дніпра. Дощі, які пройшли, не змінили ситуації з посухою, оскільки в річках, які живляться ґрунтовими водами і водами талого снігу, води немає. Цих дощів недостатньо, щоб їх наповнити. Якщо і цього року не буде снігу, то через кілька років вони пересохнуть”, – застеріг Василюк.

Головна проблема Києва – забруднення атмосферного повітря
Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Сергій Волков розповів OBOZREVATEL, що ключові проблеми столиці – це забруднення підприємствами атмосферного повітря, автомобільний транспорт, забруднення води, незаконне водокористування (зливання фекалій), видобуток надр (зокрема піску).

“Усе це відбувається через відсутність системи державного моніторингу. Це не дозволяє, скажімо, ефективно реагувати на ті чи інші негативні резонансні ситуації (як пожежі)”, – зазначив він.

Для того щоб стягнути з порушників усі збитки, доведеться вести з ними судові справи роками. Наприклад, Державна екологічна інспекція столичного округу судиться через порушення екологічних норм із водоканалом на 17 млн грн або Дарницькою ТЕЦ – на 450 тис. грн. Водночас чималі штрафи вдалося стягнути з Маріупольського меткомбінату, який заплатив у бюджет за забруднення навколишнього середовища 10 млн грн, і з “Укртатнафти” – майже 2 млн грн.

“Від повені, наскільки мені відомо, досить сильно постраждали посіви ріпаку та пшениці. У Закарпатській області це досить серйозно вплинуло на ситуацію з урожаями. Загалом від нестачі вологи в нас було втрачено лише 4% посівів озимих”, – розповів OBOZREVATEL президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Згідно з даними зондування землі, цього року може знизитися валовий збір усього врожаю приблизно на 11%.

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

загрузка...
Українці можуть залишитися без даху над головою, а річки висохнути назавжди: чим небезпечні природні катаклізми