В Україні триває призовна кампанія-2020, яку відстрочили на місяць у зв’язку з карантином
Через це військові комісії можуть викликати випускників, які не подали документи до вищих навчальних закладів через перенесення надходження на серпень
В уряді знайшли рішення проблеми, дозволивши вищим навчальним закладам видавати “довідку про намір”, на підставі якої майбутні студенти отримають відстрочку
Однак уже відбулося кілька скандалів, коли такий документ не брали до уваги
Весняний призов-2020 в Україні, який через пандемію коронавірусу перенесли на травень-липень, добігає кінця, а ось скандали через призов в армію абітурієнтів тривають.
У районному військкоматі Києва затримали випускників бакалаврату, хоча вони вчитися далі та вступати до магістратури. За рішенням Міноборони та Міносвіти, їм мали дати відстрочку за поданням документів про плани на подальше навчання, однак помістили у розподільний пункт.
Вступ до вишу не аргумент
Випускник-бакалавр Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) Іван Зєнков два дні перебував у розподільному пункті Дарницького військкомату. Спочатку хлопця запросили допройти медкомісію, за попередніми результатами якої йому поставили діагноз плоскостопість.
Через здачу диплома Іван не встиг отримати всі необхідні довідки та на прохання військкомату з’явився на дообстеження 21 липня, нічого не запідозривши.
“Мене відвезли на аналізи, все здали, а потім мене привезли в розподільний пункт під приводом того, що там перебуває головний, який повинен поставити необхідні підписи. Нібито нічого страшного, всі висновки медиків у мене на руках, хвилюватися нема чого, і я поїхав. А після приїзду головний мені заявив, що я попався, і звідси вже не піду”, – розповів Зєнков у коментарі.
При цьому Іван повідомив, що у нього є довідка, яка підтверджує, що він збирається продовжити навчання на магістратурі у своєму виші. На що його пообіцяли випустити, як тільки він надасть документи.
“Довідку привезли батьки, але наступного дня мені почали заявляти, що вона їх ні до чого не зобов’язує, оскільки це тільки рекомендація від МОН, від Міноборони і ОП”, – говорить Зєнков.
За його словами, разом із ним перебувають ще кілька людей, правда, він не може стверджувати, що в інших хлопців така ж ситуація. Принаймні вони теж наполягали на тому, що їх призвати не можуть.
Через добу Зєнкова все ж відпустили, але поки він залишається призовником. 29 липня його знову запрошують до військкомату з оригіналами всіх необхідних документів.
Не перший випадок
Буквально два тижні тому Дарницький військкомат уже потрапляв у подібний скандал. Про ситуацію на своїй сторінці в Facebook повідомив один з утримуваних українців Ігор Дрозд. Його з іншими призовниками викликали 9 липня на міську комісію. Там абітурієнт пред’явив оригінали документів на вступ до магістратури в КНУКіМ, а також довідку з навчання в мовному центрі Чеської Республіки, які давали підставу для звільнення від військової служби.
“Комісія відхилила мої документи й одноголосно проголосувала за те, щоб закликати мене до військової служби”, – писав він.
Після широкого розголосу інциденту в ЗМІ хлопців усе ж відпустили, але з відстрочкою всього в кілька днів, а не до 1 жовтня, як було вирішено раніше спільно з Міноборони та МОН.
У чому проблема
Як відомо, весняна призовна кампанія 2020 року через карантин змістилася на місяць, те саме відбулося і зі вступною кампанією, яка стартує тільки із серпня, а зарахування до вищих навчальних закладів буде відбуватися взагалі у вересні. Відповідно, вийшло так, що випускник не має жодних законних підстав на відстрочку від служби, хоча і має намір стати студентом.
І якщо з випускниками шкіл усе більш-менш зрозуміло, адже до 20 років проходження військової служби є добровільним, то з бакалаврами, які йдуть у магістратуру, вийшло складніше.
Щоби врегулювати ситуацію, в українських вишах почали видавати довідку про попередню реєстрацію на вступ. Цей документ повинен був давати право на відстрочку абітурієнтам до 1 жовтня 2020 року, але чомусь діє це не завжди.
Що стосується першого скандального випадку, в якому згадується Дарницький військкомат, начальник Управління зі зв’язків із громадськістю Збройних Сил України полковник Богдан Сеник розповів, що насправді призовник Ігор Дрозд не надав усі необхідні документи, як сам заявив на своїй сторінці в Facebook.
“Людина захотіла вивчати чеську мову в Празі або десь ще та каже, що вона збирався вступати до іноземного вишу у 2021 році, але це не дає підстав для відстрочки призову”, – пояснив він.
Щодо ситуації із Зєнковим більш детально прокоментував прессекретар командування Сухопутних Військ Збройних Сил України Іван Арєф’єв. Найперше він пояснив, що рішення щодо кожного окремого призовника приймає колегіальний орган – призовна комісія, яка не підкоряється військовому відомству. До її складу входить військовий комісар, а головує представник міської або райдержадміністрації, якій зрештою комісія і підпорядковується.
Військкомат же не може вирішувати, кого призвати, й оскаржувати рішення комісії, тому звинувачення з боку призовників безпідставні.
“Надані ними документи призовна комісія може вважати недостатніми для того, щоб відстрочити призов. І в кожній ситуації потрібно дивитися окремо, чому щодо цієї конкретної людини комісія ухвалила саме таке рішення”, – говорить він.
Що робити призовникам
Хоч в уряді і стверджують, що довідка з вишу дає можливість на відстрочку призову, адвокат Валентин Дупак каже про її рекомендаційний характер.
“Сама ситуація справді не врегульована, це або недоробки влади, або спроба збільшення кількості призовників. Мені вже повідомляли, що і 18–19-річних хлопців забирають із “липовими” заявами. Наскільки це правда, сказати не можу, але новобранці стверджують, що жодних підписів під заявою служити за власним бажанням не ставили. Але, звичайно, тут потрібна графологічна експертиза”, – сказав він OBOZREVATEL.
Згідно із законом, абітурієнтів і справді можуть відправити служити, пояснює адвокат.
Водночас ВСУ рекомендують у разі незгоди з рішенням районної призовної комісії, звертатися до міської, а потім і в обласну. Якщо і їхні висновки будуть незадовільними для громадянина, тоді вирішувати суперечку можна через суд.