17 тисяч дітей, які перебувають в банку даних сиріт, можуть не отримати шансів на нову родину.
Понад тисячу сімей, які чекають на них в черзі на усиновлення – не почують дитячий сміх вдома.
З 1 січня Україні загрожує колапс системи усиновлення.
А тепер про все по порядку.
Як усиновлення/удочеріння відбувається нині
Усиновлення в Україні регулюється главою 18 Сімейного кодексу та низкою нормативно-правових актів.
Усиновлювачем може бути дієздатна особа від 21 року. Виняток, коли усиновлювач є родичем дитини, тоді ця особа має бути старша не менш як на 15 років.
Тобто не лише подружні пари, а й неодружені особи можуть усиновити (удочерити) дитину.
Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, які є чоловіком/дружиною одного з батьків, якщо дитина має лише матір або батька.
Якщо людина виявила бажання взяти до себе конкретну дитину з банку даних сиріт, то їй треба звернутися за місцем проживання до служби у справах дітей райдержадміністрації.
Там дадуть список документів для перевірки стану сім’ї, а також внесуть потенційного усиновлювача в чергу на зустріч з майбутньою дитиною.
Якщо дитина осиротіла, то їй надають статус дитини-сироти і вносять в єдиний державний банк даних, ключ до якого мають саме районні служби у справах дітей.
У банку даних сиріт також містяться дані про дітей, яких залишили у пологовому та тих, чиїх батьків остаточно позбавили батьківських прав.
Децентралізація проти дітей
З 1 січня 2021 року в Україні, черговим етапом децентралізації та створення територіальних громад, планують ліквідувати та реорганізувати райдержадміністрації. Як саме це відбуватиметься має бути передбачено у окремому законі, який ще приймається у Верховній раді.
Планується, що надалі держава надаватиме соціальні послуги в новій сервісній службі, однак усиновлення не входить до переліку її повноважень, а громади також поки не мають на це права.
ОТГ також не зможуть включити нових дітей до банку даних сиріт, щоб вони отримали шанс на нову родину.
Тобто втрачається державний оператор з процесі усиновлення. Де зберігатиметься ключ від банку даних сиріт, – нагадаємо, там 17 тисяч дітей – досі залишається незрозумілим.
Децентралізація проти дітей
З 1 січня 2021 року в Україні, черговим етапом децентралізації та створення територіальних громад, планують ліквідувати та реорганізувати райдержадміністрації. Як саме це відбуватиметься має бути передбачено у окремому законі, який ще приймається у Верховній раді.
Планується, що надалі держава надаватиме соціальні послуги в новій сервісній службі, однак усиновлення не входить до переліку її повноважень, а громади також поки не мають на це права.
ОТГ також не зможуть включити нових дітей до банку даних сиріт, щоб вони отримали шанс на нову родину.
Тобто втрачається державний оператор з процесі усиновлення. Де зберігатиметься ключ від банку даних сиріт, – нагадаємо, там 17 тисяч дітей – досі залишається незрозумілим.
У Запорізькій області створено 63 громади, з них 40 наразі не мають служб у справах дітей.
“Зрозуміло, що це перехідний період, тому поки невідомо чи створяться там такі служби.
Окремо буде служба у справах дітей в національній сервісній службі, – прогнозує начальниця служби у справах дітей Запорізької ОДА Антоніна Матвєєва.
Я не можу пояснити вам, як усиновити дитину з 1 січня, бо я не можу на це питання відповісти навіть своїм працівникам”.
Натомість в Херсонській ОДА, хоч і не можуть похвалитися тим, що усі громади створили служби у справах дітей, причин для істерики не бачать.
“До 1 січня ще можна внести багато змін у закон, тому це масштабна робота і я впевнена, що і ми, і Міністерство соціальної політики все встигаємо, тому ніякого колапсу не буде, – запевняє начальниця Служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації Людмила Афанасьєва.
Було дуже важко перелаштувати систему захисту дітей в онлайн під час карантину. У нас навіть дітей всиновлювали по скайп. Ми все змогли.
Тому новий адміністративний поділ ми також освоємо. Мінсоцполітики проводить вебінари, ми також навчаємо людей на місцях. Ми маємо добру комунікацію”.
Громадські організації, які опікуються справами дітей-сиріт та малозабезпечених родин, поки не розділяють оптимізму соцпрацівниці з Херсону.
“Навіть якщо ці служби будуть створені усюди, там мають бути люди, які навчені, які знають профільне законодавство. Вони мають розуміти процес і логіку усиновлення як такого, тому що там є свої обмеження, – зауважує Дар’я Касьянова.
Інформація про дітей-сиріт або позбавлених батьківської опіки має певний рівень конфіденційності”.
Микола Кулеба, уповноважений президента України з прав дитини, не впевнений, чи комунікація між Мінсоцполітики і регіонами достатня:
“Я не хочу нарікати про відсутність розуміння системи центральними органами. Можливо вони чітко розробили дорожню карту і розуміють, як це буде впроваджуватися.
Але за відсутності комунікації з місцевими органами є нерозуміння того, як система буде працювати.
Питання усиновлення можна вирішити тільки тоді, коли стане зрозуміло як система буде працювати і буде відповідне погодження”.
За наявною інформацією дитячого омбудсмена одне із можливих рішень – функція усиновлення перейде в обласні центри і буде здійснюватися через нову національну сервісну службу.
“В принципі в цьому певна логіка є. В область може доведеться їхати, щоби написати заяву і пройти навчання для кандидатів-усиновлювачів, – пояснює Микола Кулеба.
В Україні в рік усиновлюють 1200 дітей, якщо поділити на регіони і місяці в році, то це приблизно 3-5 сімей в місяць у кожній області. Не має потреби садити окрему людину в кожному ОТГ на усиновлення, краще подбати про якість”.
Варіант другий, який зараз дискутується – районні адміністрації не будуть зовсім ліквідовуватися допоки остаточно система усиновлення не запрацює по новому.
“Я думаю, що рано ще говорити про колапс. Я мушу дати шанс Мінсоцполітики, тому що це їхнє завдання створювати концепцію і її впроваджувати”, – зазначив Кулеба.
Він додав, що концепцію отримає на ознайомлення 1 жовтня.
“Українська Правда. Життя” звернулася і собі до Міністерства соціальної політики з інформаційним запитом з цього питання, але наразі відповіді не отримала.
Софія Кочмар-Тимошенко, спеціально для УП.Життя
У Львові заборонили роботу нічних клубів