Чому не можна не лише говорити погано про чоловіка, а й думати так? Якось в інтернеті мені трапилися такі слова:
«Як жінка думає про чоловіка, таким він і стає. Вражаюча річ. Так завжди буває. І нічого з цим не можна зробити. Це як таємниця якась, розумієте? Жіноча сила така сильна, вона так тонко діє, що нічого не можна зробити.
Якщо жінка тебе вважає нікчемою, ти стаєш нікчемою. Жaxлива сила, руйнівна. З іншого боку, жінка думає: «Дуже добре. Мені такий чоловік потрібен. Це мій чоловік», − відразу, він тут же змінюється, починає розквітати».
І я задумалася. Думала довго, деякі моменти проживала у своєму житті. А сьогодні вирішила поділитися з вами цими думками:
він невдаха
йому не можна довіряти
він ні на що не здатний
у нього нічого не вийде
я гідна кращого
він обов’язково повинен змінитися
у нього багато недоліків
Цей список може бути нескінченним, якщо вчасно не зупинитися. Цим списком ми постійно ділимося зі своїми подругами, з мамою, а якщо і не ділимося, то прокручуємо постійно в своїй голові.
Чому ми це робимо?
Нам здається, що ми зможемо його змінити і тоді відразу ж зміниться наше життя, і ми станемо доброю, люблячою, ніжною. Тільки нехай він спочатку перестане сидіти в комп’ютері, почне заробляти стільки, скільки я хочу, запросить кудись, подарує щось. Нехай зміниться.
Ми чекаємо змін від чоловіка тільки тому, що застрягли в дитинстві і не хочемо дивитися на себе і на своє життя. Це дуже наївна мрія − думати, якщо чоловік виправить свої недоліки, я стану щасливою. Зациклення на недоліках іншої людини дозволяє сидіти й не вирішувати власних проблем. Обговорюючи іншого, ми не дивимося на себе.
На свої недоліки й проблеми дивитися важче і болісніше, якщо бути чесною з самою собою, то їх доведеться виправляти. Куди легше зайнятися виправленням недоліків чоловіка і як солодко поскаржитися на нього іншим, і отримати схвалення оточуючих. Я − хороша, поганий − він.
Засуджуючи чоловіка, ми підносимося над ним, вважаємо себе кращою і розумнішою. Ми не знаємо, як по-іншому заслужити увагу. Нам не вистачає власного визнання. Підносячись, ми отримуємо, таким чином, схвалення.
Ми знаємо, що критикувати і говорити погані слова своєму чоловікові не потрібно, адже нас вчать цьому з усіх сторінок інтернету і журналів, що він не витримає і піде, знайде іншу. Коли нам погано і у нас на душі кішки шкребуть, ми думаємо про це в останню чергу. Нам потрібно виплеснути негатив. Ми не можемо зберігати це в своїй душі й шукаємо того, на кого можна вилити.
Ми скаржимося і обговорюємо свого чоловіка, бо хочемо, щоб нас пожаліли, підтримали, ми не відчуваємо в собі дорослої сили, нам нема на що спертися всередині. Ми не знаємо, що робити з почуттям безсилля. Ми не знаємо, як змінити своє життя самостійно. Ми йдемо «спиратися» на інших, в надії, що вони змінять наше життя. Дуже наївні й дитячі уявлення, чи не так?
Якщо ми скаржимося на чоловіка подругам чи мамі, ми намагаємося вигородити себе і заручиться їхньою підтримкою. Це такий дитячий самообман. — Говорячи йому або про нього, що він такий поганий, ми підсвідомо хочемо йому помститися за те, що він не робить нас щасливими.
Тим самим, внутрішньо ми блокуємо надходження енергії до чоловіка і не підтримуємо його. «Ти поганий − ось і нехай у тебе нічого не виходить!». А коли у нього дійсно нічого не виходить, ми ще більше сердимося і ображаємося на нього. І потрапляємо в замкнене коло.
До чого це призводить?
Коли жінка говорить або думає про чоловіка погано, вона його не поважає, вона віддаляється в думках від нього, вона не підтримує його енергетично. У нього все валиться з рук, справи не складаються, гроші не заробляються, він купує розслаблювальні напої і ми природно ще більше переконуємося в своїй правоті, що він не гідний поваги. Ми входимо в замкнене коло. Чоловік безсилий у цій ситуації щось змінити.
Якщо не зупинитися, то завжди знайдеться, що покритикувати. Це порочна практика − думаємо погано, говоримо погано подругам, мамі й ще більше переконуємо себе в своїй правоті, тим самим руйнуючи не тільки стосунки, а й себе.
Це розхитує нервову систему, псує жіноче серце, ми отруюємо свою душу, забруднюємо своє тіло негативом і злом. І ще й при цьому зберігаємо і передаємо це далі.
Негативні думки забирають величезну кількість енергії. Жіноча участь, жіноча енергія, жіноче схвалення для чоловіка − це паливо для всіх звершень і досягнень. Коли жінка погано думає про чоловіка, то у нього немає шансів досягти успіху і бути для вас хорошим.
Жінки, не поважаючи свого чоловіка, показують це своїм дітям. Тепер згадайте і дайте відповідь на питання: Ваша мама поважала вашого тата? Як ви це зрозуміли? Просто відчували. Дітям нічого не потрібно пояснювати і розповідати, вони це завжди знають, і якщо ви не поважаєте свого чоловіка:
діти погано вчаться, вони, таким чином, протестують;
не слухаються вас, хамлять, грублять;
роблять все навпаки, зв’язуються з поганими компаніями, починають освоювати шкідливі звички;
вони не можуть створити стосунків надалі.
У неповаги до чоловіка висока ціна
Обговорюючи свого чоловіка з іншими, ви отримаєте багато порад: що «він вам не пара», що «потрібно розлучитись». Адже в цих обговореннях ви слухаєте не себе і не своє серце. Ви слухаєте чужих людей. У мене була знайома, яка обговорювала свого чоловіка зі своєю подругою, у тому числі інтимне життя.
Подруга давала поради, що краще перестати з чоловіком взагалі вступати в інтимні стосунки. Яким же було здивування моєї знайомої, коли вона дізналася, що ця її подруга та її чоловік вже 4 роки як коханці. А ви думаєте, що таке буває тільки в серіалах?
Коли ви обговорюєте чоловіка з мамою, ви тим самим зберігаєте міцним невидимий зв’язок з нею, ви залишаєтеся дитиною. Ви йдете проти чоловіка, об’єднуючись з мамою, ви в якомусь сенсі зраджуєте його. Мама завжди пожаліє свою дитину і полає кривдника. Але, що це дасть вам? Те, що мама перестане поважати вашого чоловіка. І потім вам доведеться відновлювати перед нею його авторитет і його статус. Будьте чесними − якщо він такий поганий, підіть від нього і живіть з мамою.
Ви поділитеся з подругою в надії отримати підтримку і схвалення, а ці подробиці підуть далі з вуст у вуста, там і про вас скажуть, і понеслося. Ваше ім’я теж добрим не залишиться. Чи варто цим займатися? Чи ви наївно припускаєте, що подруга мовчить, як партизан?
Коли ви говорите погано про чоловіка, ви вважаєте себе кращою. Ви культивуєте свою гординю. Коли жінка погано говорить про чоловіка, вона розриває невидимий зв’язок і починає жити своїм окремим життям. У цей момент сім’ї вже немає.
Чоловік теж починає жити своїм окремим життям. Ви це відчуваєте і починаєте підстраховуватися, і готувати відхідні шляхи. А потім німе запитання? Чому стосунки не склалися. І чому ми перетворилися на співмешканців?
Звинувачуючи чоловіка, ми підсвідомо провокуємо його на «погану» поведінку. Нам і не треба, щоб він змінювався. Тоді кого ми звинувачуємо?
Будь-які погані думки про себе чоловік зчитує, він розуміє, що він більше для вас не чоловік мрії, що він для вас більше нічого не значить і ви його розлюбили, він лягає на диван, і починає мстити вам. Ми знову входимо в замкнуте коло. На дивані він чує ще багато про себе того, чого не знав, а ми сподіваємося підняти його на подвиги.
Що робити?
Важливо перестати не тільки погано говорити про чоловіка, але і перестати думати про нього погано. Навіть, якщо ми не вимовляємо своїх думок вголос, вони все одно впливають на реальність, як і слова. Вся діяльність жінки всередині, в її думках, це її сила. Навіть, якщо ви перестанете скаржитися на свого чоловіка, але продовжите думати про нього як про невдаху, ніяких змін не буде, все залишиться, як раніше. Ось це завжди в мене проходило повз увагу.
Відмовитися від мрії про ідеального партнера. Ця мрія так глибоко в нас сидить, що відмовитися від неї зовсім не просто. Але, щоб рушити далі доведеться, якби це не було важко і сумно. Почати доведеться з себе. Чомусь так влаштоване життя. Битися можна довго над змінами іншого, але варто трохи відпустити цю ідею і поліпшується настрій, і навколишній світ починає змінюватися, як за помахом чарівної палички.
Бажання ідеалу − це завжди підсвідоме бажання отримати ідеального батька. Це бажання змушує стояти на місці й чекати «з моря погоди». Як ви думаєте, з’явиться ідеальний чоловік? Відмовтеся від очікувань, яким повинен бути партнер, що він повинен робити, скільки заробляти. Ці очікування нічого, крім болю і розчарування не приносять.
Коли ви перестаєте говорити погано про чоловіка, ви розлучаєтеся з ідеєю його змінити. Значить, ви приймаєте його таким, яким він є. Ви повинні зрозуміти, що не в чоловіче завдання входить мінливість. Чоловік − не пластилін. Це жінка повинна змінюватися. Це вона повинна розвивати в собі, такі якості, як гнучкість і м’якість.
Ніколи не обговорюйте з подругами свого чоловіка, вони бачать ситуацію тільки вашими очима, виходять тільки з «ваших інтересів». Вони не в силах побачити правдиву картину і дати правильну пораду. Їхня порада відомо неправильна. Тоді навіщо просити поради? А якщо подруга незаміжня? Підсвідомо вона буде прагнути до того, щоб ви теж були вільною й самотньою.
Пам’ятайте, жінка, що обговорює свого чоловіка з подругами − дитина. Замість того, щоб направити жіночу енергію на свого чоловіка і на розмову з ним, вона «виливає» її на подругу.
Якщо ви думаєте про чоловіка погано, це має бути сигналом, що є щось в вас і у вашому житті, на що ви не хочете дивитися.
«Все, що ми помічаємо в іншому, є в нас. Те, що у нас всередині, ми побачимо зовні. Все, що при погляді на іншого відкликається в наших почуттях, присутнє в нашій енергії. Перший крок до змін − перевести погляд на себе». Марія Ракітіна.
Почніть відстежувати свої думки. Як тільки ви починаєте погано думати про чоловіка, це означає, що вам погано, ви дозволили якимось негативним думкам проникнути у вас і тому ви хочете перекласти відповідальність за своє нещастя на нього.
Відзначайте ці моменти і зусиллям волі перестаньте собі потурати в перекладанні відповідальності. Скільки вам вже років? Пора дорослішати. Перестаньте бути жертвою.
Вчіться поваги до вашого чоловіка, він почне транслювати це в навколишній світ, його почнуть поважати інші люди. Почніть відчувати його значимість, це дасть йому впевненість і силу. Питання його успіхів стане питанням часу. Коли жінка бачить чоловічі достоїнства − це будує чоловіка, у нього виростають крила, до нього приходить удача, у нього все виходить. Він ніколи не буде лежати на дивані.
Чоловік не може виробляти щастя, він може отримати його лише від жінки, від її любові, поваги, визнання його заслуг і достоїнств.