Зараз майже кожен з користувачів соціальних мереж, хто перехворів на COVID-19, вважає за доцільне написати пост про перемогу над недугою.
Я теж вирішила це зробити, але з точки зору донесення корисної інформації для всіх, хто, не дай Боже, захворіє, бо, на жаль, з багатьма це ще станеться, якби я не хотіла цього уникнути!
Так от, під час хвороби я зіткнулася з безліччю проблем і питань, які вирішила і на які отримала відповіді, лише пройшовши довгий особистий шлях “проб и ошибок”.
І лише тепер, спираючись на власний досвід можу, з одного боку, дати важливі поради всім вам, і з іншого – запитати владу, а саме МОЗ України, чому багато елементарних речей просвітницького характеру досі не зроблені, незважаючи на те, що вірус набирає обертів!!!
Я заходила на сайт МОЗ, так само як і на сайт КМУ, на головну сторінку, що присвячена COVID-19.
Чесно кажучи, я не знайшла корисної і необхідної інформації щодо того, як діяти, якщо тебе наздогнав коронавірус. Проте безліч інфо – як захиститися від хвороби, що таке коронавірус, аналітика про розповсюдження, аналітичні дані і т д. Це, звичайно, чудово, але куди бігти і як діяти, якщо він вже є??
Отже, мої запитання до Міністерства охорони здоров’я України і поради моїм підписникам.
Питання# 1: тести
Чому досі не розказати громадянам, де можна зробити недорогі тести?? Лікування ковіду коштувало мені 10 тисяч грн, а багатьом 30-40 тисяч – і це не межа!! Так от, існують державні клініки, де тест ПЦР можна здати за 600 грн, а IgM і IgG – за 240 грн кожен!! Наприклад, Київська обласна лікарня на Багговутівській, 1. Черг немає, хіба що невеличкі зранку. Результати ПЦР готові наступного дня, імуноглобуліни – через день. На реєстратурі мені сказали – кажіть всім, нехай приходять до нас, ми не знаємо, чому так мало людей звертаються. Люди НЕ ЗНАЮТЬ про існування таких лабораторій(є перелік декількох, але поки знайдеш!!)і здають тести по 2 тисячі грн, деякі через це просто їх не роблять, відповідно, ви розумієте, що зі статистикою!!
Питання#2: симптоматика
Чому не скласти список симптомів, які можуть з’являтися ще до самого факту захворювання і в перші дні хвороби??
Лише пізніше я дізналася від знайомої, яка перехворіла на ковід, що, виявляється, болять м’язи спини, або інших частин тіла. Аби знала про це раніше – не ходила би в офіс, припинила би зустрічатися з друзями. А так була впевнена, що просто потягнула спину!
І більшість людей списують це на будь-що, але не на ковід!! Друзі, в цей час, коли коронавірус косить людей наліво і направо, варто прислухатися до симптомів. Їх не так багато, вони у всіх різні, але разом їх не більше 10!! І чому на головній сторінці, присвяченій COVID, не дати цей перелік, я теж не розумію!
Отже, якщо у вас:
Ломить спину чи викручує ноги, руки і тд
Почались головні болі
Темніє в очах, запаморочення
Підскочила температура
Дивні відчуття в горлі(не обов’язково першить)
Болять суглоби
Втрачається нюх та смак
Постійна втома, хочеться спати не списуйте це на магнітні бурі і таке інше – ізолюйтеся! Це може бути і, дуже вірогідно, це ковід. На власному досвіді кажу, спина і втома в мене були десь за тиждень до основних симптомів і весь цей час я могла заражати своїх друзів і колег((Бо лише чула про першіння в горлі, втрату запахів, та температуру(а в мене її не було жодного разу)
Питання #3: роз’яснення, що, коли і як робити, якщо ти захворів
Маса інформації про те, як не захворіти, але зовсім не про те, як діяти, коли це сталося! Чому на сайті МОЗ, немає інформації про те, що тест треба здавати, коли в тебе з’явилися симптоми?? Безліч людей після контакту з хворими біжать здавати ПЦР – отримують негативний тест і розслабляються. А насправді вірус стає активним пізніше, і тому на перших порах тест його не фіксує! Чому не пояснюється, що КТ також треба робити мінімум на 5-6 день хвороби, бо раніше легені можуть бути ще не пошкоджені. Людина буде впевнена, що не має пневмонії, якщо зробить КТ на другий день симптомів. Відповідно лікування буде не коректним і може мати небезпечні наслідки!! Це саме стосується повторного КТ. Мене відправили на нього через 15 днів прийому антибіотика, що теж не потрібно, бо немає жодного сенсу! Я отримала той самий результат, бо стан легень може змінитися на краще мінімум через півтора місяці – і про це теж ніхто не говорить. І про те, що повторно краще зробити звичайний рентген, який покаже чи немає раптом бактеріальної пневмонії.
Питання #4: діагностика і протоколи лікування
Чому весь світ та й Україна вже більше ніж півроку мають справу з цією жахливою хворобою і ніхто не розкаже про більш -менш зрозумілий алгоритм лікування та діагностики? Хто знає, що бажано окрім тесту здати хоча б розгорнутий аналіз крові, а краще лейкоцитарну формулу на СРБ, Феритин, D-Димер, Прокальцитонін? Ці показники дуже важливі при призначенні лікування.
Щодо лікування: якщо у вас немає, наприклад, сімейного лікаря, а приватний не по карману, ви зробили тест, він позитивний, а КТ показує, що ваші легені не пошкоджені, то невже в такому випадку не існує простого протоколу лікування? Невже так важко пояснити людям, що достатньо пити препарати проти кашлю, багато вітамінів, води і обов’язково коагулянти, бо вірус дуже впливає на згущення крові і збільшення тромбоцитів? І що не треба бігти в аптеки і скуповувати Суммамед та інші антибіотики? До речі, щоб ви розуміли на минулому тижні його вже не було в жодній аптеці Києва!
В мене було пошкоджено 25% легень, і я пила 2 антибіотика, не зважаючи на те, що почувалася норм і не мала задишки. Звідусіль лунає інформація, що антибіотики не потрібні, але лікарі їх призначають, бо страхуються, що приєднається бактеріальна пневмонія. Звідки я маю розуміти приймати антибіотик чи ні? І можливо він потрібний, коли дійсно почалося запалення, а не раніше? Тобто дайте відповідь: пити чи не пити??
І ще важливе питання: що робити, коли ти вже перехворів? Чи є у нашого МОЗ протокол щодо відновлення організму після ковід? Я не чула і не бачила. А це, здається, вже набагато простіше, ніж протоколи лікування! Але не менш важливо. Лікарі перенавантажені, і ми це розуміємо, вони не встигають лікувати, тож надавати поради, що робити потім, вони фізично не мають можливості. Але МОЗ може їх надати всім, бо вони плюс-мінус однакові!! Але де вони – Гугл вам в допомогу((
Питання #5: куди звертатися, якщо вночі тобі стало раптом гірше, а твій сімейний лікар чи приватний не відповідає
Телефон гарячої лінії МОЗ працює лише до 18:00. Невже так важко зробити якийсь контактний центр, який би давав поради хворим, що робити в домашніх умовах, якщо стало не добре. Я мала таку ситуацію, коли мені стало зле о 2 ночі. Я додзвонилася лише в “Медіком”, де мені сказали, що якщо я не задихаюся, то вже добре, і що я можу викликати Швидку за 4000 грн…
Питання #6: лікарі!
Ще раз повертаюся до теми, якщо у людини немає сімейного лікаря(в мене не було), що робити? В яку клініку звертатись? До якого саме лікаря?? Терапевта, інфікціоніста, пульмонолога, чи кого?Невже не можна дати список лікарень та лікарів, до яких можна звертатись, те саме стосується списку лікарень, які приймають тяжко хворих! Де ця інформація??Досі працює лише одне правило – виживеш, якщо маєш зв’язки. І полікують, якщо знайомі знайомих знайдуть тобі норм лікаря, який має хоч якийсь досвід в лікуванні хворих на ковід.
Вопшем, писати ще можна довго і багато. Ясно одне, якщо ти простий смертний – вижити в нашій країні важко! Бо навіть інформацію тобі взяти нема звідки, я вже не кажу про тяжко хворих і з якими проблемами вони стикаються.
Щоб не виглядало все так сумно, я хочу безперечно подякувати тим лікарям, які мене рятували. І медичному хабу DOC.ua, який надавав величезну допомогу в пошуку лікарів, записів на КТ та інших послуг! До речі, раджу всім вам звертатися туди – знайдуть лікаря під ваші потреби, під ваші грошові можливості, і навіть під ваше місце проживання!
Сподіваюсь, хоч якісь з перелічених мною питань будуть найближчим часом роз’яснені, а на головній сторінці, присвяченій COVID-19 на сайті МОЗ та КМУ, можна буде знайти цю – таку зараз важливу для всіх нас інформацію!
Всім 36,6, намагайтесь не захворіти, а раптом що – звертайтесь, готова максимально допомогти і поділитися досвідом!
В Україні стає все менше і менше пенсіонерів – що відбувається