facebook

«На референдумі люди повернуть смертну кару і скасують закон про мову», – правозахисник. То чи потрібний він?

«На референдумі люди повернуть смертну кару і скасують закон про мову»,–правозахисник. То чи потрібний він?

«Люди у більшості випадків голосують емоціями»–Мицик

Законопроєкт про народовладдя в Україні можна розглядати з точки зору вад і ризиків, а не можливостей.

Про це говорили у прямому ефірі програми «Борковський Валевська» суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко й адвокат і правозахисник Олег Мицик.

«Найбільші ризики цього законопроєкту про референдум пов’язані з недолугими нормами, які, на мій погляд, підміняють парламентаризм і дають можливість приймати або скасовувати закони. Це очевидна ахінея. Ніде в цивілізованому світі таких речей не використовують. Навіщо тоді парламент і представницька демократія?–каже Ігор Сліденко.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

–По-друге, в законі є неприродне акцентування уваги на територіальних питаннях. І це за умови, коли частина країни окупована, і, де-факто, у стані війні. Такого роду проблематика в цьому законопроєкті викликає питання: навіщо його приймали зараз і навіщо його приймали у такому вигляді. Яка була мета? Очевидно, що не виконання передвиборчих обіцянок Зеленського. Мета інша. Яка саме? Будемо спостерігати».

За словами правозахисника Олега Мицика, закон про референдум мав бути прийнятий, бо це передбачено в Конституції. Інше питання–в якій формі. Адже далеко не всі питання можна виносити на референдум. «Серйозні рішення не приймають на референдумах. Я назву п’ять питань, які можна поставити на референдумі–і за них проголосують. Люди у жахливий спосіб повернуть смертну кару й обов’язково скасують закон про мову,–каже Олег Мицик.

–Люди у більшості випадків голосують емоціями. Вони заполітизовані, приймають рішення, виходячи з одномоментних політичних симпатій. Головні ризики саме в цьому!»

Comments

comments

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

«На референдумі люди повернуть смертну кару і скасують закон про мову», – правозахисник. То чи потрібний він?