В Україні спростили процедуру виявлення рахунків боржника, отримання інформації про наявні на них суми грошей і впровадили автоматичне списання коштів у рахунок боргу.
У лютому 2021 року Національний банк (постановою №18 від 12.02.2021 року) вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.
Цими змінами Регулятор зобов’язав банки на вимогу Державної виконавчої служби (державних виконавців) чи приватних виконавців надавати інформацію про наявність рахунків боржників, номери рахунків, а також наявні на них суми грошей. Про це повідомляє «Бизнес Цензор».
Ці нововведення спростили виконавцям процес пошуку та арешту рахунків та списання коштів з них у рахунок боргу.
Зокрема, виконавець на початковому етапі вже знатиме про суми коштів, наявні на рахунках боржника, оскільки банк не має права відмовити йому у наданні такої інформації, посилаючись на банківську таємницю.
До внесення змін з таким часто стикалися виконавці – банки не повідомляли інформацію про номери рахунків та розмір залишків на них, посилаючись на банківську таємницю.
У 2020 року державними виконавцями зафіксовано 35,7 тис випадків, коли банки, розглядаючи вимоги про надання інформації про наявність і стану рахунків боржника, замість надання інформації про номери банківських рахунків та залишків на них повідомляли, що «рахунок наявний» або «коштів недостатньо».
Відтепер, знаючи, який обсяг коштів знаходиться на рахунках боржника, стягувач розуміє перспективи повного або часткового задоволення своїх вимог. Таким чином, без втрати часу виконавець може розробити план стягнення боргу за рахунок іншого майна боржника.
Окрім того, зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці були потрібні для впровадження автоматизації процесу арешту рахунку та стягнення боргу з боржника.
Така процедура відбуватиметься за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, через яку відбувається пошук, арешт та списання грошей. Зараз до неї підключено 7 банків, ще 44 банки підключені до тестового середовища.
На стадії консультацій про підключення до тестового режиму перебуває 11 банків. Найближчим часом до автоматизованої системи виконавчого провадження буде приєднано 62 банки з 73.
Раніше такий автоматичний арешт рахунків боржника працював лише у випадку боргів зі сплати аліментів.
Але 23 березня 2021 року Міністерство юстиції своїм наказом розширило процедуру автоматичного арешту рахунків та списання з них грошей на інші види боргів.
Тепер цей документ називається «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках».
Він визначає процедеру автоматичного арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями. У тому числі, про стягнення аліментів за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) шляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та банків, пише Судово-юридична газета.
Згідно з новим порядком, арешт і списання коштів буде працювати за таким алгоритмом:
- Виконавець за допомогою системи АСВП створює та надсилає до банків вимогу про отримання інформації стосовно наявності рахунку, його номеру та обсягу грошей на ньому.
- Не пізніше ніж за робочу годину після отримання такого запиту банк надсилаю виконавцю таку інформацію по системі автоматизованого арешту коштів.
- Далі виконавець по АСВП створює постанову про арешт коштів на рахунках і надсилає її банкам, у яких вони відкриті.
- Банки арештовують ці кошти і повідомляють про це виконавця.
- Виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і надсилає їх банкам.
- Банки примусово списують гроші з рахунків боржника і перераховують на рахунки виконавчої служби, а ті вже перераховують їх на рахунки стягувача боргу.
У держпідприємства «Національні інформаційні системи» і Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції є три місяці для реалізації наказу про «автоматичний арешт і списання грошей з рахунків боржника».
За що можуть арештувати рахунки?
Арешт рахунків може бути накладено за борги зі сплати тіла кредиту або відсотків за ним, за борги по сплаті аліментів або несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху.
Наприклад, за порушення умов кредитного договору банк або інша фінансова установа має право звернутися до державного чи приватного виконавця та суду. Далі вони звернуться до банків, отримають інформацію про наявність у вас рахунків і балансу на них, накладають арешт і у автоматичному порядку спишуть суму коштів, кратну розміру боргу.
Документ, який підтверджує законність арешту коштів, – постанова виконавця про арешт коштів боржника, яка виноситься на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду, – пояснюють у Національному банку.
Часто в Україні арештовують поточні рахунки, куди зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати. Це кошти цільового призначення, які не можна зараховувати, однак це відбувається, оскільки деякі банки не мають технічної можливості відкривати спеціальні рахунки для зарахування таких виплат.
Оскільки немає технічної можливості відокремити спецкошти, то відповідно арешт може бути накладено на всю суму грошей на рахунку.
Якщо ж кошти нараховують на спеціальний рахунок, то стягнення в рахунок боргу можуть здійснювати установи та організації, які власне і нараховують зарплату, пенсії, стипендію та інші виплати. Робити вони це можуть на підставі документів від виконавця.
«Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50%. На банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація) вже утримав кошти на погашення боргу», – йдеться в поясненні НБУ.
Якщо виконавець арештував загальний рахунок, куди нараховуються цільові кошти, Нацбанк рекомендує звернутися до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат.
Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду. Якщо після цього виконавець не знімає арешт, то громадянин має право оскаржити в суді винесену виконавцем постанову про арешт коштів.
Призер Олімпіади зі Львова назвав українську мову «псячою»