Українці завжди славились своїм почуттям гумору. Навіть в ситуаціях, коли не зовсім до жартів, завжди знайдеться місце для влучного дотепу чи свіженького анекдоту.
Вчені кажуть, що трохи самоіронії є доброю ознакою душевного здоров’я і свідченням того, що людина перебуває у гармонії з собою.
Українські жарти здебільшого не злостиві. Вони дозволяють і над собою посміятись, і з сусіда покепкувати.
Про село і кумів
— Куме, а що це воно таке, що ваша свиня на трьох ногах шкандибає? Га?
— Та я що, дурний? Через миску холодцю цілу свиню колоти?!
***
— Добрий день, куме, що п’єте?
— Українське мохіто.
— Ром та м’ята?
— Та ні, горілка та петрушка.
***
— Куме!
— Га?
— А що ви робите в моєму погребі?
— Та вас шукаю!
— А навіщо сало з’їли?
— Та щоб під ногами не валялося!
***
— Куме?!
— Шо?
— А знаєте, яка різниця між пудрою і Верховною Радою?
— Яка?
— Пудра — то до лиця, а Рада — то до ср*ки!
Про українців і росіян
Помирає старий бандерівець. Навколо зібрались усі його родичі, слухають заповіт:
— Хлопці, бережіть Путіна!
— ?
— Ненависть до Путіна — чи не єдине, що так добре об’єднує Україну!
***
Українець та росіянин їдуть в поїзді. Українець дістає сало, починає нарізати, під самогонку починає їсти. Росіянин дивиться голодними очима і просить:
— Может угостишь?
— Нема питань, але ти випий спочатку літр води.
Росіянин випив. Українець каже:
— Ну як, хочеш ще сала?
— Уже нет…
— Ну, ось бачиш, то ти не їсти, а пити хотів!
***
1961 рік. 12 квітня. Карпати.
Сивий гуцул стоїть на вершині гори, дивиться на полонину, люльку смалить.
Підбігає онук, радісно так вигукує: “Дiду, дiду, москалi у космос полетiли!” Дід не реагує, тільки люлькою пихкає.
Після -надцятого разу дід скошує очі до онука і питає: “Що, усi?”
***
Йдуть по пустелі українець з цілим мішком сала та москаль з мішком золота. Вже довго йдуть, втомились, їсти хочеться.
— Слухай, українцю, а давай уявимо, що ми на базарі — ти продаєш сало, а я в тебе куплю.
— Ну давай! Один кілограм за мішок золота.
— Ти що, збожеволів? За якийсь один кілограм сала цілий мішок золота!
— А ти, москалику, піди по базарі пройдись — поторгуйся!
***
— А Ви знаєте, що у москалів означає наше слово “шабля”?
— І що ж у москалів означає наше слово “шабля”?!
— А от що: “шабля” — це у них “Тихіше, панночко!”
***
Вмирає старий бандерівець.
— Синку, клич скоріш парторга, хочу в партію вступити.
— Тату, що з вами? Усе життя ненавидiли ж.
— Не бiда, синку. Умру — то хоч на одного комуняку менше стане.