Дівчинку шукають і досі
Росіяни під Києвом розстріляли сім’ю. Батьків убили, старшу доньку забрали із собою.
6 квітня в Умані поховали Анну та Дениса Яцюків. Їх на дорозі, коли вони намагалися виїхати із Северинівки. Вижили лише їхні дві доньки – старша 15-річна Аріна та 9-річна Лєра. Молодшу вони просто висадили в незнайомому селі, а старшу поранену забрали із собою.
Наразі доля дитини невідома.
Сім’я до війни жила у Києві, але у перший день війни вирішили покинути столицю і перебратися на дачу в Северинівку.
– Ми телефонували Денису 1 березня. Він казав, що нікуди із Северинівки вони їхати не збираються. Там росіян не було, правда, було чути стрілянину в районі Мотижина та інших сіл.
Щось літало над головою, але жити можна було. На другий день з ними зник зв’язок, і більше ми їх не чули, – розповідає брат Дениса Володимир, який мешкає в Польщі.
Пізніше стало відомо, що 3 березня сім’я вирішила залишити дачу та виїхати до Умані двома машинами. В одній була Анна з молодшою донькою Лєрою, в іншій – Денис зі старшою Аріною. Коли вони виїхали на трасу в районі села Мотижин, обидва автомобілі обстріляли росіяни.
– Молодшу вони просто висадили в селі Копилів, буквально у першій хаті. А ось Аріну, яка була поранена у стегно, забрали з собою, і нічого ми про неї не знаємо. Ми дуже сподіваємося відшукати її, – каже Володимир.
Волонтерка Олена Вінницька під час поїздки до села Копилів відшукала Лєру. Дівчинка розповіла їй, як загинули тато і мама. Дівчинка розповіла, що батьки вирішили їхати в Умань. Батьки пояснили дівчаткам, що якщо почнеться стрілянина, вони мають нахилитися.
Далі – моторошна розповідь дівчинки…
– Ми виїхали на дорогу, а по нас почали стріляти. Мама кричала, а потім ми зупинилися. Я покликала маму, але вона сиділа, і в неї була кров. Я взяла її телефон, щоб викликати швидку, але там був пароль. Я попросила маму ввести пароль, вона почала бліднути і ось так пальцем…ввела пароль. Я не змогла зателефонувати і пішла дорогою шукати допомогу.
Там танки їздили, я сховалась. Я ходила в різні боки, потім побачила татову машину, подивилася на тата, а він такий сидить, і око в нього вже таке було (прикрила око рукою). Там Аріна сиділа, вона каже, що нога прострелена ось тут. Я дивлюся, а там пухир страшний.
А потім під’їхали танки і нас забрали.
Рідні сподіваються, що старшу Аріну окупанти також десь висадили. І просять усіх, хто щось знає чи бачив дівчинку, повідомити близьким.
+48796675250 – Володимир та Оксана, дядько та тітка дівчаток,
067-754-98-34 – Валентин Іванович, дідусь дівчаток.
Як почати з чистого аркуша: 11 прийомів Джеймса Алтачера