Росія, вочевидь, розпочала “серйозну” підготовку до 9 травня. Путіну ж треба продемонструвати росіянам якийсь підсумок 2,5 місяців війни проти України. Бо наразі є лише один – відкриття у Москві “посольств” “ДНР”/”ЛНР”.
Щодо воєнного театру дій на Донбасі та півдні Путін встановив “наполеонівські” плани, які радше нагадують спробу в лютому взяти всю Україну включно з Києвом.
По-перше, за словами мера Миколаєва Олександра Сєнкевича, Росія перекидає зброю з окупованого Криму, накопичуючи її в Херсонській області, щоб повністю оточити та взяти місто в облогу. Тобто, щоб, вочевидь, зробити з нього другий Маріуполь.
По-друге, судячи з ракетних обстрілів останніми днями, росіяни націлились також на Запоріжжя та Кривий Ріг. Ці два міста їм потрібні, щоб втілити свій давній задум – влаштувати нашим силам в зоні ООС котел. Проте ні американська, ні британська розвідка наразі не бачать, що Путінові щось вдається на цьому напрямку.
По-третє, Москва зазіхнула на Одесу та сухопутний коридор аж до Придністров’я, де вже почалися заворушення.
Перші вибухи в будівлі “міністерства держбезпеки в Тирасполі” пролунали вдень 25 квітня. Вже у вівторок, 26 квітня, у Придністров’ї підірвали вежу, що використовувалася для ретрансляції російського радіо. Також, за непідтвердженою інформацією, були вибухи на місцевому військовому аеродромі.
Вдень 26 квітня Росія завдала ракетного удару по Одеській області, пошкодивши один із мостів. Президентка Молдови Мая Санду скликала засідання Вищої ради безпеки. Експерти вважають, що це остання спроба Путіна втягнути невизнану ПМР у війну проти України на боці Росії за рахунок близько 8 тис. мобілізаційного резерву.
Неочікувано в Кремлі вирішили реанімувати дипломатичний трек. Принаймні, зробити видимість. Пізно ввечері 25 квітня російські телеканали показали годинне інтерв’ю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
Те, що Путін випустив його в ефір, вже само собою є показовим:
Лавров сказав, що від 24 лютого США відмовилися від будь-яких контактів із Москвою;
також Лавров не виключив ризику початку Третьої світової війни та застосування ядерної зброї.
На це так само неочікувано одразу ж відреагував Китай, який не дуже любить публічність, а після 24 лютого взагалі радше відмовчувався, захищаючи Москву. У МЗС Китаю заявили, що ніхто не хоче побачити початок Третьої світової війни.
Проте у цьому словесному потоці Лаврова цікаво інше. Всі прекрасно пам’ятають, як очільник Пентагона Ллойд Остін ще на початку квітня заявив, що російське Міноборони перестало виходити на зв’язок. У Кремлі розраховували, що почнуть говорити з Вашингтоном з позиції сили після “успіхів” на полі бою в Україні.
Путін прорахувався і тепер, вочевидь, вирішив передати через Лаврова готовність до діалогу. Проте Байден навряд чи погодиться на ще один женевський саміт. За США вже говорить їхня зброя в Україні. До того ж, Білий дім наполягатиме, щоб Путін сідав за стіл переговорів із Зеленським. Це обернеться для Путіна внутрішньополітичною поразкою і втратою рейтингу, оскільки Росія не визнає Зеленського легітимним президентом України, як і Україну незалежною державою.
ТСН.ua продовжує аналізувати стан справ на фронті. Разом із заступником директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайлом Самусем розбиралися, як деблокувати Маріуполь і коли закінчиться війна.
Деблокада Маріуполя
Українські захисники продовжують героїчно боронити Маріуполь. Майже два місяці повної блокади та нещадних бомбардувань, а росіяни ніяк не можуть взяти місто.
Проте чи не найбільше людей наразі цікавлять два питання: чи можна було запобігти катастрофі в Маріуполі, якби Захід передав нам важке озброєння раніше; та чи можна зараз деблокувати місто.
За словами Михайла Самуся, західні партнери зробили неправильні висновки. Вони вважали, що українська армія не протримається більше 2-3 днів, тому, мовляв, давати нам важку зброю не було сенсу. По-перше, вона дуже дорога. По-друге, ці технології могли потрапити до рук росіян. По-третє, “синдром Афганістану” у Байдена досі сидить.
Ніхто не міг повірити, що Україна вистоїть проти Росії. Занадто велика різниця в потенціалах. У Росії 15 тис. танків, кілька десятків тисяч бронемашин, більше тисячі літаків, вертольотів. Тобто, за словами експерта, з Україною порівнювати не можна. Проте ми вистояли, і від цього були в шоці не лише росіяни, а й по обидва боки Атлантики
“Виявилося, що та російська армада, яку показують на парадах, що аж просто земля дрижить, ні на що не здатна. Я для себе називаю це гібридом Чехословаччина-1968-Афганістан-1979 рр. Росіяни хотіли захопити і знищити українське керівництво швидкими діями десанту і сил спеціальних операцій в Києві, а війська заходили б тоді, коли якийсь маріонетковий “президент” був би вже призначений”, – каже Михайло Самусь.
Тож якби ми ще до 24 лютого мали системи ППО та дальнобійну артилерію, можливо, блокади Маріуполя, великих жертв і таких катастрофічних наслідків вдалося б уникнути. Зараз росіяни там контролюють велику зону.
“Якщо за відправну точку взяти Волноваху, йти далі на захід до Запоріжжя, а потім по Дніпру до Маріуполя, там виходить близько 100 км. Тобто, щоб розблокувати Маріуполь, треба пройти ці 100 км. Ця територія насичена ППО, системами радіоелектронної боротьби, і це створює ситуацію, коли практично неможливо застосовувати Bayraktar та авіацію. А росіяни можуть застосовувати свою авіацію, і зараз вони бомблять Маріуполь”, – пояснює експерт.
Тобто вони там володіють небом. І це, до речі, за словами Михайла Самуся, єдине місце в зоні бойових дій, де у росіян є панування в небі. Чому? Бо Захід нам не надав системи середньої дальності. Самими Stinger на 5 км нічого не зробиш. Якби ж Україна мала американські системи ППО Patriot, то, можливо, Росія б навіть не пішла на ракетно-бомбові удари.
“Зеленський не каже, що деблокада Маріуполя неможлива завтра. Чому? Як тільки росіяни десь більше тижня тому активно почали другу фазу операції, фронт почав рухатися. Вони починають наступати. Це означає, що вони вибудовуються в якісь ударні кулаки, тим самим оголяючи якісь проміжки і фланги, куди можуть заходити українські війська і проводити контрнаступальні операції. Але в умовах, коли небо під контролем ворога, це дуже небезпечно”, – пояснює Михайло Самусь.
Україна отримує Switchblade (новітні дрони-камікадзе – ред.). Ними вже можна знищувати системи ППО РФ у цій 100 км зоні, і важкою артилерією пробивати фронт, коли українські війська зможуть проводити рейди.
Коридор до Придністров’я
Останні події в невизнаній ПМР ставлять дуже багато запитань про те, які ж цілі переслідує Путін до 9 травня. Військові експерти переконують, що у російської військової машини просто немає сил, щоб взяти Одесу. Тим паче, піти з невизнаного Придністров’я на Бесарабію, оточивши місто з усіх боків.
Все це малоймовірно. За словами Михайла Самуся, росіяни хотіли оточити Одесу так само, як і Маріуполь, ще у перші години наступу 24 лютого. Нагадаємо, що тоді Росія почала наступ з Криму: одна хвиля пішла на Мелітополь і Маріуполь; інша – на Херсон і Миколаїв. Останній їх зупинив – Чорнобаївка є дуже показовим прикладом.
“Якби росіяни прорвалися через Миколаїв на Одесу, вони б її оточили, дійшли до Придністров’я і моментально б окупували Молдову. Пам’ятаєте, коли російський корабель відправили у відомому напрямку з острову Зміїний, це ж все була одна операція. Тобто вони захоплюють острів Зміїний, роблять блокаду і проводять морську десантну операцію, бо вважали, що Україна не має “Нептунів”, ЗСУ здадуться, і морська десантна операція відбудеться без супротиву противника. Але цього не сталося”, – пояснює Михайло Самусь.
Тай, дійсно, за його словами, росіяни хочуть взяти Одесу, бо хочуть закрити Україні вихід до моря. На Київ вони навіщо наступали? Бо вважали, що за 48 годин окупують всю Україну. Зараз вони дійсно зосередилися на півдні і сході, вважаючи, що це більш реалістично, ніж взяти Київ. Але, за словами експерта, це шлях в нікуди. Чому у них нічого не виходить на Донбасі? Бо 8 років українські війська там до цього готувалися. З оборонної точки зору – це найпідготовленіше місце.
Скільки триватиме війна
Експерт вважає, що ЗСУ нав’язали росіянам інтенсивність війни. Тисячі знищених Україною одиниць ворожої бронетехніки – це надзвичайно високий темп, з яким жодна Росія не зможе воювати довго.
Друга фаза триває більше тижня. Ворог здійснює будь-які можливі зусилля, щоб переломити хід війни, проломити нашу оборону, або обійти з флангів зону ООС. Але Росії нічого не вдається.
“Нам залишилося фактично 2-3 тижні, коли Україна зможе оперувати важким озброєнням, яке нам нарешті почали давати західні партнери. Зараз триває навчання особового складу, постачання і підготовка. ЗСУ витримують останній натиск. Я не кажу, що це кінець війни. Але інтенсив з боку РФ, мабуть, вже останній. Далі будуть контрнаступальні дії ЗСУ. Але ще будуть Донбас і Крим. І тут цікаво, що робитиме Путін. Він може застосувати ядерну зброю – ми цього не відкидаємо. Тому конфлікт не буде швидким. Але така інтенсивність зміниться на інтенсивний контрнаступ ЗСУ. Тому, думаю, якщо казати про такий інтенсив, то це ще 2-3 місяці”, – вважає експерт.
А далі, за словами Михайла Самуся, все залежатиме від подій всередині самої Росії.
Один шлях – Путін змінюється більш-менш мирним чином і Росія починає домовлятися з Україною про репарації тощо.
Інший – Росія піде за негативним сценарієм, коли після Путіна прийдуть ще гірші монархісти-націоналісти-чорносотенці, які доведуть Росію до дуже поганого сценарію, в якому Україна буде змушена брати участь, але вже не на своїй території.
Найсильніша магнітна буря за 165 років накриє Землю: наслідки будуть серйозними