Важливий доказ для суду. Служба безпеки України ідентифікувала російських окупантів, яких підозрюють у катуванні і вбивстві селищної голови, її родини і ще декількох цивільних у Київській області.
Окупанти потрапили в кадр однієї з місцевих камер спостереження. Зрештою вдалося впізнати вісім російських військових. Олег Крикунов – їхній командир взводу. Він міг дати наказ застрелити жінку, яка просто намагалася втекти з вулиці, якою рухалася російська бронетехніка.
Як шукали підозрюваних в ефірі марафону “Єдині новини” розповів кореспондент ТСН Руслан Тарасов.
До понівеченого війною село Мотижин журналісти ТСН приїхали до Миколи Литвиненка. Він довго вагався, чи давати інтерв’ю. Його доньку Ярославу на очах у батьків застрелив російський солдат.
“Вона як крикнула – і така дуга з кров’ю фонтаном”, – розповідає зі сльозами мати загиблої. Причина вбивства: солдату не сподобалось вбрання жінки. “Я спитав: “Навіщо ви це зробили?” Один з них – той, що стріляв – сказав: “Вона була в чорному”, – згадує батько Ярослави Микола Литвиненко.
Трагедія сталася 19 березня. Родина Миколи городами втікала подалі від вулиці, якою рухалась російська бойова техніка. Однак, на російському БТРі був снайпер.
Та з вбивства дочки історія лише почалася. Росіяни взяли Миколу у полон, бо він побачив їхні позиції. Чоловік не бачив, але чув усе, що відбувається поряд. “При мені вони катували десь четверо людей. Я все це чув. Вони з них знущалися”, – згадує чоловік.
Уже після звільнення селища на початку квітня місцеві дізнаються, що катували росіяни родину селищної голови Мотижина – Ольги Сухенко. Їхні тіла знайдуть на краю ліса у братській могилі. А за кілька метрів закопали й тіло доньки Миколи.
Коли окупанти тікали з Київської області, то покидали свої шеврони, що і допомогло правоохоронцям ідентифікувати росіян, які тримали Миколу Литвиненка у полоні. Росіяни також лишили в окопах і документи – не тільки поодинокі паспорти, але й повні списки військовослужбовців та позиції, на яких ті були закріплені. Прокурори вже вийшли на слід вбивць Ярослави Литвиненко.
Так вдалося встановити, що у Мотижині була 37 гвардійська мотострілецька бригада РФ. Кримінальні справи спочатку потраплять до українських судів. А після усі зібрані докази воєнних злочинів відправлять до міжнародних установ.
Нагадаємо, 24 лютого Росія напала на Україну, завдавши серію ракетних та авіаударів по наших містах, зокрема і по Києву. Широкомасштабне вторгнення триває вже 93-й день (війна 8 років). Окупанти продовжують руйнувати українські села, селища і міста крилатими ракетами та авіабомбами, вбиваючи мирне населення та завдаючи нищівних руйнувань інфраструктурі.
Та з вбивства дочки історія лише почалася. Росіяни взяли Миколу у полон, бо він побачив їхні позиції. Чоловік не бачив, але чув усе, що відбувається поряд. “При мені вони катували десь четверо людей. Я все це чув. Вони з них знущалися”, – згадує чоловік.
Уже після звільнення селища на початку квітня місцеві дізнаються, що катували росіяни родину селищної голови Мотижина – Ольги Сухенко. Їхні тіла знайдуть на краю ліса у братській могилі. А за кілька метрів закопали й тіло доньки Миколи.
Коли окупанти тікали з Київської області, то покидали свої шеврони, що і допомогло правоохоронцям ідентифікувати росіян, які тримали Миколу Литвиненка у полоні. Росіяни також лишили в окопах і документи – не тільки поодинокі паспорти, але й повні списки військовослужбовців та позиції, на яких ті були закріплені. Прокурори вже вийшли на слід вбивць Ярослави Литвиненко.
Так вдалося встановити, що у Мотижині була 37 гвардійська мотострілецька бригада РФ. Кримінальні справи спочатку потраплять до українських судів. А після усі зібрані докази воєнних злочинів відправлять до міжнародних установ.
Нагадаємо, 24 лютого Росія напала на Україну, завдавши серію ракетних та авіаударів по наших містах, зокрема і по Києву. Широкомасштабне вторгнення триває вже 93-й день (війна 8 років). Окупанти продовжують руйнувати українські села, селища і міста крилатими ракетами та авіабомбами, вбиваючи мирне населення та завдаючи нищівних руйнувань інфраструктурі.