Все, що вам потрібно знати про “групи смерті” і як навпаки зацікавити дитину життям
У травні 2016 року батьків, вчителів і весь віртуальний світ, зокрема український, вразили статті про «групи смерті» в Інтернеті. А недавно стався новий інцидент – в Кривому Розі з балкону 6-го поверху вистрибнула 13-річна дівчинка. Проводиться досудове розслідування. Правоохоронці не виключають, що на спробу суїциду дівчинку наштовхнули так звані «групи смерті». Після того, що сталося, поліція вилучила комп’ютер і телефон, якими користувалася постраждала. Поки техніку перевіряють і ще не відомо, чи є факт доведення до самогубства чи ні. Однак проблема дійсно є і її потрібно вирішити.
Згідно з чинним законодавством і Законом України «Про охорону дитинства», те, чим дитина займається в Інтернеті, повинні знати батьки. Також пояснювати і перевіряти контент, який вона одержує/ділиться або яким користується. Саме про це піде мова на безкоштовному онлайн-семінарі 29 вересня 2018 року, який проведе Микита Коваленко (СЕО Digital Fox). Зареєструватися на вебінар можна за посиланням.
«Сині кити», дельфіни або як це відбувається
Найбільш гучним вважаються групи «Синій кит» і «Розбуди мене о 4.20». Груп з такою назвою зараз ВКонтакті, до речі, кілька. Однак одні заявляють, що це група з душевними цитатами і «ніхто тут не грає», а інші – що вони «проти смерті і самогубств». Ймовірно, що групи або маскуються, або оригінальну групу адміністратори соцмереж заблокували, така практика застосовується, якщо до них звертаються правоохоронні органи або користувачі. Останні також об’єднуються в паблік, що виступає проти суїциду.
Ми провели експеримент і задали хештег #синій ВКонтакті, щоб перевірити, чи дійсно підлітки так масово хочуть потрапити в цю гру? На жаль, так. Кожну хвилину, якщо не секунду, з’являються пости бажаючих потрапити в таку групу і почати гру.
Одна з учасниць таких груп 14-річна Христина* нам розповіла, що часто назви таких груп складаються тільки з букв і двозначних цифр, значення яких не завжди зрозумілі: «Я знаю багато назв таких груп, наприклад Д28, М24, Л52. Що вони означають, я не знаю. Таких ігор досить багато, і людей, які грають в них – сотні. Знаходять їх за хештегом: синій кит, тихий будинок, море китів. Я була в одній закритій групі, нам адміністратори викладали одне завдання для всіх, і потрібно було виконати його на час. Іноді це була доба, іноді три години. Наприклад, першим моїм завданням в моїй першій грі було лягти на рейки і сфотографуватися, імітуючи самогубство. Число таких завдань може варіюватися, буває п’ять, 13, а буває і 50. Але не завжди фінальне завдання означає самогубство».
Зараз також стало відомо про ще один смертельний квест «Біжи або помри», суть якого полягає в тому, щоб якомога швидше пробігти поруч з рухомим транспортом і зняти це на відео. Все, що відбувається, дуже нагадує сюжет американського фільму «Нерв», що вийшов в минулому році на екрани. За сюжетом, герої фільму також повинні були виконувати різнотипні завдання на час і знімати їх на відео, збираючи до всього іншого підписників і лайки.
Ну, а чим заманюють такі групи підлітків в Україні? За словами Христини, вона зробила це через інтерес: «Спочатку з тобою зв’язується модератор, він дізнається, що ти за людина, скільки тобі років, з ким живеш, які стосунки в родині, чи з кимось зустрічаєшся і що привело в цю гру. Я виконала лише шість завдань, але потім грати перестала – набридло розгадувати загадки. Остання моя гра була грою-антисуїцидом, це вже інші групи, там учасники не вмирають». І дійсно в мережі ВКонтакті за однаковим хештегом можна побачити почергові пости людей, які хочуть потрапити в гру і людей, які попереджають про небезпеку – себе вони називають «дельфінами» або «анти-синіми». Але як зрозуміти, що це не чергова пастка?
Ти кит? Тобто, до смерті ти готовий?
А чому?
Тому що я – дельфін
І в мене все гаразд
Я чув, ти кликав(ла) кита?
Який відведе тебе до тихого дому?
Але згадай про свою маму, уяви її очі
Коли вона побачить, що з тобою сталося
За відповідями на постійно виникаючі запитання навколо «груп смерті» ми звернулися до психолога, кандидата психологічний наук Віри Романової.
Найдивніше, на мій погляд, в цьому не лише те, що створені групи, в яких підлітків підштовхують до суїциду настільки незвичайним чином, але і той факт, що саме модератор групи вирішує: померти тому чи іншому підлітку чи ні. Коли я почала розмовляти з першими батьками, які були стурбовані дивною поведінкою дітей (і ті хто знав, що діти спілкуються в групах, і ті, хто про це не здогадувався), у мене склалося враження, що десь в нетрях Інтернету «завівся» такий собі маленький «володар Всесвіту», який вирішив, що він може керувати людськими долями на відстані. Коли зіткнулася з батьками, у яких діти догралися і вони їх втратили – моє серце обливалося кров’ю. У деяких з батьків це були єдині діти. І я, як мама, точно розумію, що немає більш важкої життєвої трагедії, ніж батькам пережити свою дитину. Це складна життєва ситуація, яка інколи позбавляє життя будь-якого сенсу.
Але тим не менш професійно потрібно було розібратися в тому, що саме відбувається в цих групах і як. Для цього я спілкувалася з людьми, які займаються SMM-технологіями; IT-фахівцями, які знають, як розробляти спеціальні застосування. Мене цікавили можливості використання трансових технік, психологічного програмування і куди більш складних технологій при розробці програм. Про те ж я говорила з кіно-, телережисерами і режисерами монтажу. І, звичайно ж, із журналістами, які самі стали грати в ці ігри під контролем і з регулярним обговоренням.
Вулиці великого віртуального міста для наших дітей
Інтернет – велике місто. Тільки віртуальне. І перш ніж відпустити свою дитину «гуляти» по вулицях цього міста, нам, батькам, потрібно самим розібратися, як воно влаштоване. Коли ми ведемо дитину на вулицю, ми ж говоримо, що не можна розмовляти з незнайомими людьми, брати у них іграшки, цукерки і тим більше нікуди не ходити з ними, куди б вони не кликали. Ось з Інтернетом те ж саме. Потрібно пояснити, що з дітьми всякі маніяки і божевільні використовують солодощі, а з підлітками – грають на бажанні бути особливим і зробити щось незвичайне й азартне. Також необхідно пояснити, що є різні види пустощів з протилежними наслідками. Наприклад, можна сильно посваритися із близькою людиною, але потім помиритися. Або навіть можна не прийти додому ночувати, але потім повернутися. А є експерименти, які мають незворотні наслідки. До числа таких експериментів відносяться експерименти зі здоров’ям і життям. Деякі переломи і отруєння не лікуються, а мертву людини неможливо повернути до життя. Деякі підлітки цього реально не розуміють.
Як визначити, хто потрапляє в групу ризику
Всім потрібно бути уважними до проблем і потреб дітей. Намагайтеся їх чути, їм потрібно комусь довіряти, їм важливо, щоб їх підтримували. Думки про суїцид або захоплення небезпечними іграми можуть свідчити про те, що в дитині накопичилося багато енергії, яка не знаходить відповідного виходу. Тому в групі ризику діти, яких не навчили або не створили достатньо умов для самореалізації, творчості, пустощів.
Крім того, до суїцидальних думок в більшій мірі схильні діти, у яких відсутня навички звернення за медичною допомогою. Для них важко зізнатися, що у них щось не вийшло. Тим більше, від них скрізь і багато вимагають – в школі завдань, вдома оцінок, в спортивній секції – результатів. Так, можливо, як мінімум батьки просто зобов’язані припинити вимагати, а почати прислухатися до дітей. Розповідайте дітям історії про те, як вам доводилося звертатися за допомогою, про те, як це було серед ваших друзів. Чим більше історій – тим більше варіантів і моделей. Зрештою, не тільки розповідайте, а й показуйте це в родині. Дайте зрозуміти, що самостійність і автономія – це важливі цінності, але не абсолютні.
Дуже важливо говорити з дитиною не тільки про її дії, але про її переживання, про те, що вона відчуває. На жаль, у нас багато дорослих не вміють називати і визначати свої почуття. Особливо це стосується хлопчиків і чоловіків, які з дитинства отримують заборону на вираження почуттів і емоцій. Важливо пояснити, що це нормально – жити з таким переживанням, як сум’яття, печаль, самотність. Потрібно дати зрозуміти, що всі люди час від часу відчувають такі почуття і розповісти, що ви робили, коли потрапляли в такі ситуації. Пам’ятайте, дитині важливо знати, що в центрі уваги батьків її особистість, її переживання, а оцінки, соціальні успіхи, зовнішній вигляд, смаки – другорядні.
Що ж робити батькам, які виявили розсилання або почали помічати щось недобре в поведінці дитини?
Перевірити себе для початку. Чи давно ви з дитиною невимушено розмовляли? Якщо давно, то варто запланувати щось спільне і невимушене, приємне, смачне. Можна розповісти про те, що ви як батько турбуєтеся і готові допомогти, якщо виникне така необхідність. Нехай цей галас стане додатковим бонусом поговорити відверто і зізнатися в тому, яке важливе місце син або дочка займає у вашому серці.
Ознаки, за якими можна визначити що ваша дитина потрапила у схожу гру:
Але відразу зачеплю, що наявність цих «симптомів» не обов’язково має означати саме потрапляння дитини в групи смерті. Можливо, з нею щось не так з інших причин, наприклад, здоров’я або закоханість. Не робіть різких дій у ставленні до вашої дитини, особливо, якщо він/вона – підліток.
1. Безпричинна зміна поведінки. Була спокійною – стала нервовою. Або була агресивною, чіплялася, а став «гальмівною» або показово ввічливою.
2. Порушення сну: сонливість або безсоння. Поверхневий сон: дитина начебто спала досить довго, але відчуває сонливість і втому в момент пробудження.
3. Комунікабельний підліток стає раптом замкнутим, використовує в спілкуванні односкладові відповіді.
5. Депресивні публікації в соцмережах. Публікації на своїй сторінці похмурих образів або цитат, пов’язаних зі смертю.
6. Вживання спиртного і наркотиків тими, хто раніше не зловживав ними.
7. Явна сповільненість темпу мови, монотонність.
8. Дії, які можна трактувати як прощання, завершення: незвичні розмови про любов до батьків, спроби закінчити проекти і справи, роздавання улюблених речей друзям.
Бити на сполох не варто раптово. Варто навчитися слухати і чути ваших дітей. Я зібрала поради фахівців, яким сама довіряю про те, що можна зробити ще перед тим, як бити на сполох і як виявити негативні сигнали змін. Сторінка вашої дитини в соціальних мережах здатна розповісти про неї багато. Зверніть увагу на псевдонім, аватарку (головна фотографія профілю), відкритість або закритість аккаунту, групи, в яких знаходиться підліток, а також на те, чим наповнена сторінка – відеозаписи, фотографії та друзі.
Тривожні сигнали з соцмереж
1. Якщо профіль сторінки закритий навіть від вас, постарайтеся акуратно з’ясувати, з якої причини.
2. Закривання обличчя руками або одягом на фотографіях, демонстрування вказівного пальця на таких знімках, завантажених в соціальних мережах символізують суїцидальні думки.
3. Якщо підліток розміщує у себе на сторінці фрази, ілюстрації на тему самоприниження і нанесення собі травм і порізів, це поганий знак.
4. Небезпечними вважаються такі символи, як медузи, кішки, метелики, єдинороги, зйомки з висоти, дахів і горищ, а також зображення того, як кити пливуть вгору. Зверніть увагу, чи не згадує дитина в спілкуванні з кимось фразу «море китів група смерті».
5. Надмірне захоплення копіюванням на своїй сторінці рядків з деяких віршів, наприклад, С. Єсеніна та І. Бродського, присвячених смерті, а також цитат з містичних книг повинно насторожити батьків
6. Група підозрілих «друзів», що з’явилися за короткий час, свідчить про те, що підліток потрапив в небезпечну компанію.
7. Не варто закривати очі й на дедалі частіші коментарі про смерть – як увісні, так і до світлин в соціальних мережах.
8. Збереження на своїй сторінці в соціальних мережах дивної депресивної музики (особливо музичних напрямків, що пропагують печаль і смерть) – один з яскравих «симптомів» суїцидальних нахилів.
9. Необхідно простежити, чи розміщує підліток у себе на сторінці подібні зображення або емодзі (малюнки китів), які наводимо, як приклад в цій статті.
Зовнішні ознаки, змін поведінки вашої дитини:
- Незрозуміле бажання схуднути, сильна критика на адресу товстих людей.
- Захоплення кавою, ранній ранковий підйом (якщо за підлітком такого раніше не спостерігалося).
- Вибір чорного похмурого одягу, можливо, з символами, що асоціюються зі смертю.
- Раптова зміна зовнішності: виголювання скронь, фарбування волосся в неприродні тони.
- Поява на тілі слідів порізів, опіків і інших ознак ушкодження (шрами, ями на тілі, порізи, проколи).
- Постійна втягненість у віртуальний світ, захоплене листування в мережі (часто з малознайомими людьми).
- Незвичайний сленг в листуванні, яким дитина раніше не користувалася.
- Закриття доступу до девайсів, установка додаткових паролів на домашньому комп’ютері, використання браузерів, що надають можливість анонімного перегляду сторінок.
- Пристрасть до мобільних додатків з внутрішніми чатами.
- Малюнки дивного характеру (перевернуті хрести, сатанинські зірки, масонські знаки).
- Поява ідеї встановити в спальні дзеркало навпроти ліжка.
- Захопленість містичними фільмами і сценами жорстокості і насилля.
- Несподіване бажання зробити татуювання з дивними символами.
- Відмова від спілкування з батьками та маскування своїх проблем і переживань.
Підлітковий вік – це період, коли вимоги до людини вже дуже високі, як до дорослої, але радості у неї все ще дитячі. Дорослі люди роблять суїцид тому, що далі так жити нестерпно. Підлітковий ж суїцид – це своєрідне переконання у власній обраності і бажання досягти чогось кращого. Насправді, підліток не хоче йти з життя, йому потрібно каяття з боку близьких – не так себе вели, неправильно його розуміли… Неповнолітній самогубець просто не може усвідомити до кінця, що не отримає каяття і другу спробу вибудувати стосунки з батьками.
ВАЖЛИВО:
Якщо ви виявили у своєї дитини хоча б кілька з перерахованих вище ознак, якщо ви підозрюєте, що вона числиться в «групі смерті», не кричіть і не вимагайте від неї «терміново припинити». Будь-який конфлікт може спровокувати здійснення задуманого. Головне – негайно зверніться до фахівця з дитиною або ж самостійно.
Цигарок не більше 2 пачок, алкоголю – 2 літри: набув чинності новий закон