Оборона міністерства. Чому замість відставки Олексій Резніков отримав відстрочку покарання
Цього тижня мала відбутися гучна відставка — з посади міністра оборони міг піти Олексій Резніков. Проте після низки публічних і прихованих консультацій він продовжив виконувати свої обов’язки. Фокус розбирався, чому так сталося.
Скандали в Міністерстві оборони
Міністерство оборони України в останній місяць штормить від скандалів. Кілька звинувачень у корупції привертають увагу до одного з найважливіших у часи війни відомств країни.
Спочатку журналіст видання “Наші гроші” Юрій Ніколов опублікував контракти на харчування військових частин із завищеними цінами. Зокрема, у матеріалі йшлося, що МОУ закупає курячі яйця по 17 грн за штуку, що значно дорожче ніж у магазинах.
Згодом до деяких найвищих керівників міністерства навідалися правоохоронці з обшуками та підозрами. У результаті колишній заступник міністра, який відповідав за тилове забезпечення, В’ячеслав Шаповалов, опинився під вартою. Причина — лобізм укладення договорів про постачання харчів для військових за завищеними цінами, а також закупівель бронежилетів, касок, одягу й інших речей для потреб Збройних сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень.
Окрім того, під арештом перебуватиме колишній начальник директора департаменту державних закупівель Міноборони Богдан Хмельницький — його підозрюють також у розтраті коштів.
Після всіх цій подій у медіа, соціальних мережах і публічних виступах заговорили про можливу відставку очільника міністерства Олексія Резнікова — подібні обвинувачення, нехай ще й недоведені відповідним чином, мають послужити причиною відставки найвищого керівництва відомства, бо це його політична відповідальність. А далі правоохоронні органи мали би розслідувати оголошені журналістами факти, притягаючи винних до відповідальності.
На цьому наполягала частина громадських активістів. Зокрема, у Центрі протидії корупції (ЦПК). Їхні представники були присутні на закритій зустрічі з Резніковим 4 лютого.
“Не відомо, як міністр готувався до зустрічі, якщо в результаті був не готовий назвати ціни, за якими зараз постачаються продукти військовим, і визнав, що він цих цін не знає? — сказала потім керівниця юридичного департаменту ЦПК Олена Щербан. — Чіткої відповіді, коли та як такі документи можуть бути оприлюднені й надані, я також не почула. Обіцяні нові зустрічі лише. Натомість міністр пропонує створити робочі групи й дорадчі органи, але як їх будувати за відсутності довіри до міністра, не зрозуміло”.
Олексій Резніков під загрозою звільнення
У неділю, 5 лютого, міністр Олексій Резніков скликав велику пресконференцію, переважно для іноземних журналістів. На початку сказав: “Давно не збиралися, накопичилося багато запитань, усе динамічно розвивається”. А далі майже пів години говорив про можливий напад із боку РФ у лютому, підготовку резервів, надання міжнародними партнерами зброї. “У листопаді 2021 року нам не хотіли давати ПЗРК Stinger. Але сьогодні ми маємо не тільки їх, але й ЗРК IRIS-T, наші військові завершують навчання в США на системах Patriot. Це значить, що ми перехоплюватимемо балістичні ракети”, — пояснює він. Згадує про танкову коаліцію, “зброю довгої руки” та запаси бронежилетів і касок на складах.
Далі Резніков перейшов до запитань від представників медіа. І одне з перших — про нещодавні скандали та можливу відставку. Власне, до цих тем протягом години журналісти повертаються кілька разів.
Під час зустрічі з журналістами було враження, що Резніков розумів: відставка неминуча, хоча він не хоче залишати пост міністра. Він не підтверджує цей факт і не спростовує. Каже, зробив багато й продовжить робити все можливе для перемоги України. “Стільки стресу, скільки я за цей рік прожив, важко, напевно, виміряти. Мені ні за що не соромно. У мене совість чиста абсолютно. Я ні про що не хвилююся. І “змирився” — це не про Резнікова. Мені нема з чим “змирятися”, я переможець і ним залишуся, — наголосив Олексій Резніков. Він зауважив: — Жоден чиновник не вічний у кріслі, рішення, бути мені міністром оборони або не бути, ухвалює одне людина — Верховний Головнокомандувач і Президент України Володимир Зеленський, згідно з Конституцією”.
За кілька годин після цієї пресконференції відбулося засідання фракції “Слуги народу”, на якій вирішувалась доля Резнікова як міністра оборони. Згодом керівник фракції Давид Арахамія пояснив, що війна в Україні потребує кадрових рішень, тому потрібно, щоб кадрові силовики очолювали силові відомства.
Рішення про відставку Резнікова. Поспіх і фальстарт
Проте вже на ранок 6 лютого позиція щодо відставки Резнікова у владі змінилась. Представники монобільшості в парламенті у коментарях журналістам заявляли, що рішення про можливу відставку Резнікова переглянуто, зважаючи на “ризики для системи в цілому перед “Рамштайном” і враховуючи можливий наступ”.
Чому позиція змінилася, можна припускати.
По-перше, могла подіяти пресконференція. Під час її могло здатися, що Олексій Резніков говорив не тільки з журналістами, а й пояснював свою позицію найвищому керівництву — недарма ж він зауважив, що відставка може відбутися лише після рішення президента.
Політолог Володимир Фесенко в коментарі Фокусу припускає, в Офісі президента спочатку все вирішили за спиною Резнікова — і про звільнення, і про нове призначення на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Сам Резніков заявив, що йому не пропонували очолити Мінстратегпром, але він би відмовився.
Фесенко припускає, в Офісі президента, зважаючи на скандал, спочатку вирішили перекинути Резнікова на іншу посаду, але зберігаючи його в своїй команді. “Йому довіряють. Як я розумію, він не несе прямої відповідальності й сам особисто непричетний до тих корупційних проблем, які були. Хотіли зберегти його, але для наведення ладу в міністерстві перекинули суто військового кадра, який би навів військову дисципліну в міністерстві. Інша справа, що треба було узгодити це із самими ключовими особами, стосовно яких ухвалювали ці рішення. Коли в нас звільняють, це вже давня традиція, з часів Леоніда Кучми, не повідомляють тим, кого звільняють. Це традиційний політичний і кадровий прийом”, — говорить він.
Футболіст “Динамо” розплакався на пресконференції після матчу, говорячи про Україну. Відео