Грудень та січень – традиційно найскладніші місяці для гривні. У цей час на курс одночасно тиснуть передноворічне пожвавлення державних видатків, зменшення обсягів агроекспорту та зростання імпорту.
Як наслідок, навіть у мирні часи на межі років українська валюта традиційно здавала позиції, які надолужувала навесні та влітку.
Під час великої війни до перелічених факторів додалися нові. Їх вплив уже зараз можна побачити на рекордних обсягах валюти, яку Нацбанку доводиться продавати із золотовалютних резервів для задоволення надлишкового попиту, пише ЕП.
Хоча більшість макроекономічних чинників грають проти гривні, на готівковому ринку вона не лише зберігає свої позиції, а й потроху зміцнюється.
Ефект кінця року
Через особливості бюджетного процесу найбільші обсяги видатків припадають на кінець року. Листопад та грудень – це останній шанс для державних структур використати передбачене бюджетом фінансування. 1 січня ці суми “згорають”.
Попри війну, 2022 рік не став винятком. У листопаді та грудні бюджетні установи поспішали отримати передбачені для них гроші, а Мінфін, попри навантаження на бюджет, проводив ці видатки через Державну казначейську службу.
Ефект “кінця року” найбільше помітний в сегменті капітальних видатків (ремонти, будівництво, купівля техніки). Для здійснення таких видатків потрібен час, адже спочатку треба підготувати документацію та оголосити тендери.
У грудні Мінфін профінансував майже 36 млрд грн капітальних видатків – 40% від плану 2022 року. У довоєнному 2021 році була схожа ситуація: тоді за грудень держава здійснила 36% капітальних видатків або 49,25 млрд грн.
Після проведення капітальнх видатків ці кошти потрапляють до приватного сектору, а потім частково – на валютний ринок. Це і створює тиск на резерви Нацбанку.
Ефекти війни
Традиційно наприкінці року на валютні резерви також тисне уповільнення обсягів аграрного експорту. Згодом, у лютому-березні, аграрії сприяють зміцненню гривні, продаючи валютну виручку, отриману від продажу врожаю.
Однак під час великої війни традиційні фактори впливають на роботу валютного ринку набагато менше.
“Скоріше за все, підвищений дефіцит іноземної валюти в січні був викликаний уповільненням експорту аграрних товарів, у тому числі через повільні інспекції суден, підвищеним імпортом енергетичного обладнання та пального для нього, а також сезонними факторами”, – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
Через обстріли енергетичної інфраструктури в Україні значно виріс попит на генератори, павербанки та іншу техніку, яка допомагає пристосуватися до відключень електроенергії.
За даними народного депутата Ярослава Железняка, у грудні українці ввезли 310 тис генераторів – у 52 рази більше, ніж на початку 2022 року.
Підвищений попит на енергетичне обладнання зберігається і на початку 2023 року, що зумовлює посилений тиск на міжнародні резерви.
Ще один фактор війни – падіння експорту залізної руди і металів. До війни це була друга найбільша стаття українського експорту.
Після початку блокади морських портів металургійні підприємства втратили можливість продавати свій товар.
Ба більше, провідні підприємства галузі – Маріупольський комбінат імені Ілліча та “Азовсталь” – знищили росіяни. До того ж ці заводи перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Решта великих металургійних підприємств суттєво скоротила виробництво, зокрема через перебої електропостачання.
Додатково на валютний ринок тиснуть витрати українських біженців за кордоном. За даними НБУ, їх обсяг у 2022 році становив близько 2 млрд дол на місяць. Приблизно такі ж обсяги витрат українських біженців збережуться і у 2023 році.
За все заплатили партнери
У мирні часи ці негативні чинники призвели б до девальвації гривні, але під час війни офіційний курс валют заморозили. Міжбанківський валютний ринок припинив існування і чи не єдиним продавцем валюти залишився Нацбанк.
Аби задовольнити попит на валюту за фіксованим офіційним курсом, НБУ продає її з резервів.
Наприкінці 2022 року продаж валюти Нацбанком сягнув рекордного значення: в останній тиждень року регулятор “спалив” майже 1,1 млрд дол. Більше у 2022 році він продав лише в травні, до коригування офіційного курсу.
У січні 2023 року обсяги продажу валюти з резервів теж були великими – 3,1 млрд дол.
Однак попри такі значні продажі валюти, резерви Нацбанку продовжують зростати. Якщо в листопаді 2022 року вони становили 25,2 млрд дол, то на початку лютого 2023 року сягнули майже 30 млрд дол.
Лікарі у відчаї розводять руками! Друге зараження ковідом, робить людину старшою на 10 років