Нейробіологи встановили позитивний вплив бігу на мозок

Спортсмени знають, що біг допомагає очистити свідомість. Бракує натхнення, щоб подолати творчу кризу? Пробіжись. Не можеш прийняти доленосне рішення? Пробіжись. Голова йде обертом, сумно або просто не вистачає впевненості? Пробіжись.

Як одного разу написала американська письменниця Джойс Керол Оутс (Joyce Carol Oates) в своїй колонці в New York Times, “під час бігу розум біжить разом з тілом… в одному ритмі з ногами і руками”.

Автор популярних відео на YouTube Кейсі Нейстат (Casey Neistat) зауважив, що саме біг дає йому ясність розуму: “До всіх важливих рішень за останні вісім років я прийшов під час пробіжок”. Але, мабуть, найкраща цитата про біг належить бігунові на довгі дистанції Монте Девісу (Monte Davis). Її можна знайти в книзі “The Joy of Running”:

Важко бігти і в той же час відчувати жалість до себе. Крім того, кожна тривала пробіжка супроводжується годинами ясності мислення

Ще зовсім недавно вважалося, що кількість нейронів в мозку дорослої людини не збільшується. Але це, на щастя, виявилося помилкою. Дослідження показали, що нові нейрони здатні утворюватися протягом усього життя. І найбільше цьому сприяють аеробні тренування. Як зауважила президент Американської академії клінічної нейропсихології Карен Постал (Karen Postal), “поки що інтенсивні аеробні навантаження — єдиний відомий тригер, який ініціює утворення нових нейронів”.

Ще більш дивно те, що нові клітини утворюються саме в гіпокампі — області мозку, яка відповідає за процес навчання і запам’ятовування. Це як мінімум пояснює, чому багато дослідників вже виявляли зв’язок між аеробними навантаженнями і поліпшенням пам’яті. Карен Постал, яка сама займається бігом, додала:

У ті 30-40 хвилин, що ви потієте на доріжці, в вашому мозку з’являються нові клітини, а пам’ять стає кращою

Інші зміни в мозку під впливом бігу були помічені в лобовій частині. Активність в цій області збільшується у тих, хто регулярно бігає протягом довгого часу.

Адже з лобовою частиною пов’язано багато аспектів чистого мислення: планування, концентрація, постановка цілей і тайм-менеджмент.

Ця область також пов’язана з управлінням емоціями, що може пояснювати результати, раніше отримані в Гарварді професором психології Емілі Бернштайн (Emily E. Bernstein). Як і Карен Постал, Емілі — бігун, і вона не раз помічала зміни мислення після пробіжки. Вона зацікавилася дослідженнями останніх років, в яких було встановлено, що фізична активність допомагає при тривозі і перепадах настрою. Але Емілі хотіла знати, як саме це відбувається.

Разом з колегою Річардом Мак-Неллі (Richard J. McNally) вона провела класичне дослідження емоцій з використанням жалісливої сцени з фільму “Чемпіон” (1979).

Перед переглядом деякі з 80 учасників експерименту зробили півгодинну пробіжку, інші робили вправи на розтяжку протягом того ж часу. Після перегляду всі заповнили анкету про те, наскільки їх зворушив епізод фільму. Через 15 хвилин учасників знову попросили оцінити свій емоційний стан. Ті, хто бігав, показали значні поліпшення настрою.

Виявилось, чим гірше вони себе почували спочатку, тим помітнішим був позитивний результат через чверть години. Дослідження механізму цього ефекту тривають. Однак вже зараз можна сказати, що, якщо у вас поганий настрій, є сенс піти побігати. Біг допомагає краще контролювати емоції і швидше справлятися з негативом.

Також відомо, що коли ви біжите, ваш розум блукає. Уважність і концентрація — це, безумовно, важливо. Але для ефективної роботи мозку корисно іноді перебувати і в розсіяному стані. Ось що про це пишуть в журналі Frontiers in Psychology:

Інколи нам доводиться перечитувати один і той же рядок по три рази, тому що увага легко розсіюється через думки про минулі або майбутні події. Невелика пауза не псує розповіді, якщо вона дозволяє освіжити в пам’яті емоції, які зроблять історію переконливішою. Втрата кількох хвилин через пропущений поворот не настільки істотна, якщо ви нарешті зможете зрозуміти, через що шеф був розчарований під час останньої наради. Повернення додому без покупки, яка і була основною метою походу в магазин, не трагедія, якщо по дорозі ви зважитеся змінити роботу.

Користь розсіяної уваги нелегко оцінити, але це не означає, що вона не становить цінності. І крім тривалого бігу, є не так багато способів викликати цей стан.

Багатьох бігунів, професіоналів або аматорів, близькі не раз запитували: “Про що ти думаєш, долаючи десятки кілометрів?”. Як написав Харукі Муракамі у своїй книзі “Про що я говорю, коли говорю про біг”, суть якраз не в тому, щоб думати про конкретне. Це взагалі не має значення.

Я ні про що конкретне не думаю, біжу собі і біжу. В принципі, коли я біжу, навколо мене утворюється якась порожнеча. Можна сказати, що я бігаю лише для того, щоб опинитися в цій порожнечі.