“Переживання (думки про майбутнє) про те “А раптом щось станеться?” посилюють тривогу, а в свою чергу посилена тривога збільшує кількість переживань, утворюючи тим самим замкнене коло постійної циркуляції тривоги“, – зазначила лікарка.
За словами лікаря для початку потрібно зменшити кількість переживань.
Лікар зазначила, що якщо ви отримали на це питання відповідь “Так”, то необхідно розробити план вирішення проблеми. Заплануйте коли і як будете його втілювати. Відпустіть переживання і переключіть увагу на щось корисне. Психолог наголосила, що наше завдання – менше переживати, а більше займатися корисною та цікавою діяльністю.
Потік негативно інформація може вплинути на психічне здоров’
Психотерапевт наголосила, що це в свою чергу зменшує тривогу тут і тепер, але загалом посилює дистрес і тривожність у довгостроковій перспективі.
“Щоб змнешити силу цього режиму очікування катастрофи, людині потрібно вчитися толерувати невизначеність, тобто чесно собі визнати, що: так, ми не знаємо, що буде далі і в житті неможлива стовідсоткова певність і безпека, і так, ці способи уявного контролю над ситуацією недієві і це омана, тому зараз ми вчимося жити з невизначеністю“, – резюмувала лікар.
Мобілізація вірян: де служитимуть ті, кому релігія забороняє брати зброю