30 вересня православні віруючі відзначають День пам’яті Святих Віри, Надії і Любові.
Історія свята
Три дочки благочестивої вдови Софії жили в другому столітті в Римі. Всі вони були християнками і не приховували цього, за що Віра, Надія і Любов були віддані мученицькій смерті.
Їх убили на очах Софії, після чого жінка поховала дітей і сама померла на їхній могилі.
За старих часів свято також називали Вселенськими жіночими іменинами, його відзначали всі володарки цих імен. Він символізував материнську мудрість і жіночі чесноти − віру, любов і надію.
На Русі день святих мучениць Софії, Віри, Надії і Любові вважали жіночим днем, так як багато жінок відзначали іменини. Вважається, що в цей день прославляються материнська мудрість і жіночі чесноти: віра, надія і любов.
Традиції та заборони на 30 вересня
У день Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії жінки колись починали ранок голосним плачем, яким віддавали пам’ять загиблим святим. А цей плач вважався оберегом для сім’ї на цілий рік.
30 вересня жінкам не можна нічого робити по дому.
Також у цей день не можна було влаштовувати ніяких гулянь. Категорично забороняється проводити вінчання і весілля.
Народні прикмети на 30 вересня
30 вересня вважається небезпечним і нещасливим днем.
Весілля, заручини і весілля 30 вересня не проводять — погана прикмета.
Жінкам не варто сьогодні займатися домашніми справами.
Народні прикмети говорять, що цей день завжди холодно і дощитиме.
Після Віри, Надії, Любові починаються перші заморозки.
Якщо журавлі полетять у цей день, то на Покров буде мороз, а ні, то зима буде пізніше. Зазвичай слідом журавлям кричали: «колесом дорога», для того, щоб навесні вони знову повернулися в рідні місця.
Якщо в цей день пішов дощ, буде рання весна.
На Віру, Надію, Любов сватаються, а на Покрову весілля грають.