Ця історія з життя мого хорошого знайомого, так що привожу її з його слів.
У 26 років я одружився на своїй дружині Юлії. Їй було 24 роки, обоє тільки-тільки стали жити повним дорослим життям і здавалося що все добре і безхмарно.
У Юлі були проблеми зі здоров’ям, одну нирку видалили через хворобу і ми стояли на черзі на трaнcплaнтацію. Так ось здавалося, що життя налагоджувалося, лікарі заговорили про те, що ніби як вже знайшли донора і буде опeрaція, але все рухнуло в одну мить.
Юля в той день була у своїх батьків, а я вдома збирав новy шафy. Пролунав дзвінок у двері, я відкрив, а на порозі красива струнка жінка, і прямо з порога заявляє мені в обличчя, мовляв, моя дружина зраджує мені з її чоловіком. Я відразу звичайно не повірив, але роздруківки кілометрових листувань і флешка з купою відео зробили свою справу. Три години ми сивіли і розмовляли про те, як нас обманювали і зраджували наші другі половини.
Коханцем виявився однокурсник моєї дружини (вони разом раніше вчилися), ось так просто і банально. Коли гостя зібралася йти, пролунав звук дверей, і увійшла моя дружина. Сама невинність вона з посмішкою запитала, хто прийшов до нас в гості. Я покликав дружину до себе і посадив за журнальний стіл, поклав перед нею стос роздруківок і показав на ноутбуці папку з відео. Потрібно було бачити обличчя Юлі, коли вона зрозуміла, що все розкрилося. Вона зблідла, її губи затремтіли і сльози пішли градом. Я проводив гостю, а далі, далі сльози благання і купа порожніх брехливих і нікчемних слів. У той же вечір я відвіз дружину до її батьків з речами і все їм розповів і показав.
Що було далі, я дізнався вже від спільних знайомих, так як виїхав на нову роботу в інше місто. До розлучення Юля не дожила, на нервовому грунті відмовила остання нирка плюс ще купа ускладнень і Юлі не стало. Її коханець пережив її на два місяці, дружина вигнала його і подала на розлучення, а звістка про смepть коханки мабуть добuлa, він пiшов з жuття добровільно. Як все пережила дружина коханця і як живе вона тепер, я не знаю.
Сам я з головою поринув у роботу, а потім і в зaпiй, не зміг впоратися з усім і злaмався. З aлкoголем допомогли впоратися родичі, на даний момент (а пройшло вже три роки) намагаюся налагодити своє життя. З роботою все нормально, а ось з відносинами ні, як відрізало, людям більше не вірю, і підпускати до себе ще когось більше не хочу.