Війна вирішила. 10 подій, які стали можливими після 24 лютого 2022 року
Під час війни Україна не лише бореться, а й змінюється. Подано заявки для вступу до Європейського Союзу та НАТО, сформовано одну з найсильніших армій Європи. Про стійкість та сміливість українців говорять усі ключові політики та світові медіа. Багато з перерахованого здавалося напередодні повномасштабного вторгнення неможливим.
Вступ України до ЄС став реальним
Ще рік-півтора тому перспективи вступу України до ЄС були досить туманними – європейські лідери не заявляли, що двері зачинені, але завжди застерігали: доведеться почекати років десять-двадцять. Вони визнавали — так, Україна намагається наблизитись до західних стандартів, але роботи надто багато — має бути продемонстрований значний прогрес у сфері боротьби з корупцією, судової реформи, посилення надійності кордонів та вирішення питання мігрантів.
28 лютого 2022 року багато що змінилося. “Історичний документ. Заявка на членство в Європейському союзі, підписана президентом України”, – цього дня, через п’ять днів після вторгнення, написав речник президента Володимира Зеленського Сергій Никифоров. На той момент багато хто розумів, що заява України — це політична заява. Але вже невдовзі Україна взялася виконувати дорожню карту.
Сьогодні, згідно з соцопитуваннями, 79,4% українців підтримують ідею членства України в ЄС.
Але найголовніше — підтримка ідеї вступу України до Європейського Союзу значно зросла серед громадян ЄС. Більшість громадян ЄС, до того ж навіть традиційно скептично налаштованих, сказали, що вони не проти вступу України до Євросоюзу. Під тиском громадян політики — наприклад, у Німеччині — також висловилися “за”.
“День, коли Україна стала кандидатом, став новим початком для України, а також став новим початком для ЄС”, — сказала президентка європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час нещодавнього візиту до Києва. Вона особисто привезла в Україну два основні меседжі. Перший — позитивний: Україна колись стане членом Євросоюзу, ЄС до цього політично готовий. Друге — Україна не повинна переоцінювати можливості, всі вимоги необхідно виконувати.
Вступ до НАТО: терміни назвуть у липні
“Щодо України, позиція НАТО не змінилася. Ми багато разів повторювали, що Україна стане членом Альянсу, але зараз увага приділяється забезпеченню перемоги України у війні”, — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг за підсумками дводенного засідання міністрів оборони країн — членів Альянсу, що відбувся 14-15 лютого у Брюсселі.
30 вересня Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку. “Де-факто ми вже пройшли свій шлях до НАТО. Де-факто ми вже довели сумісність зі стандартами Північноатлантичного альянсу”, — сказав тоді президент Володимир Зеленський.
І якщо для вступу до ЄС Україні необхідно виконати низку цілком конкретних критеріїв, то вступ до НАТО — це скоріше політичне рішення. Теоретично стати членом Альянсу можна дуже швидко, якщо існує політична воля всіх 30 країн-учасниць. У документах Північноатлантичного альянсу немає чіткого переліку критеріїв, яким повинен відповідати кандидат для запрошення до членства.
“Заявка знаходиться на розгляді. Найближче місце, де її можуть обговорювати — Вільнюський саміт НАТО, який запланований на 11-12 липня цього року. Відповідно, до цього моменту має бути сформований проєкт рішення Вільнюського саміту, де має бути та чи інша реакція”, — припускає заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
Реформи йдуть, але не вражають
Більшість українців вважають за правильне, що Євросоюз вимагає від України реформ для відкриття переговорів про вступ до блоку.
Бажання стати членом ЄС та НАТО змушує Україну рухатися шляхом реформ: у галузі юстиції, виконання стратегії боротьби з корупцією та судової реформи. Звичайно, сьогодні важко сказати, що цей рух відбувається комплексно та досить швидко. Все-таки в Україні війна. І вона якраз змушує українську владу давати обіцянки реформуватись і водночас дозволяє розтягувати ці обіцянки у часі та виконувати у півсили. Європейці кажуть — терміни виконання реформ не є важливими, головне — якістю.
Нещодавно Єврокомісія оцінила прогрес реформ в Україні за 33 головними показниками. Середній отриманий бал — 2,16 із 5 можливих. Максимального балу Україна не отримала в жодному секторі. Експерти зазначають, що цього рівня складно досягти на етапі кандидатства, 4 бали може бути достатньо для закриття переговорів по окремому розділу. Поки що Україна має хороший рівень підготовки лише у секторах енергетики, митного союзу, зовнішніх зв’язків та зовнішньої політики безпеки та оборони. Не оцінювався показник із судової реформи. А він якраз основний для початку переговорів про вступ.
Європейці зазначають, що Зеленський виступає за реформу, але не вистачає сил її реалізувати. Ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва не завершено, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яка має призначати нових служителів Феміди, не сформовано, схвалений закон про відбір суддів Конституційного суду не відповідає вимогам Венеціанської комісії.
Сильна армія. Як змінюються ЗСУ
Напередодні 24 лютого Збройні сили України вже були професійним військовим формуванням із досвідом ведення бойових дій. Але 2022 рік став справжнім викликом української армії. Її дії за рік високо оцінили політики та військові керівники країн-партнерів. Вона з успіхом відбиває атаки колись “другої армії світу”, незважаючи на її чисельну, економічну перевагу та головне — нескінченні запаси боєприпасів та артилерії, які дісталися РФ ще з радянських часів.
Армія змінюється.
По-перше, її чисельність зросла. Міністр Олексій Резніков іноді називає українську армію “мільйонним військом”, хоч і уточнює, що йдеться про всіх представників сил безпеки. Насправді кількість бійців ЗСУ збільшилася приблизно втричі — з 246 тисяч осіб (наприкінці 2021-го) до 700 тисяч. Це сталося за рахунок мобілізації, оголошеної першого дня повномасштабного вторгнення. Нині армія України — одна з найчисленніших у Європі.
По-друге, змінився підхід. ЗСУ відходять від радянських догм ведення атакуючих операцій і переходять до “креативної війни”, коли завдається шкода тиловому забезпеченню, складам з боєкомплектами, оперативно-тактичним штабам. У той час, як російська армія все ще воює за принципами Другої світової війни.
Росія та Білорусь — вороги
93% українців вважають Росію головним ворогом України. Ще 56% зараховують до ворогів Білорусь. Напередодні 24 лютого 2022 року, незважаючи на агресію, що триває з 2014 року, цифри були як мінімум на третину менші.
Експерти кажуть, що причина такого відторгнення в тому, що раніше війна стосувалася мешканців лише двох областей, а тепер зачепила багатьох у країні — у кожній другій родині хтось воює, серед знайомих у багатьох є поранені чи загиблі, мільйонам людей довелося залишити свої домівки через загрозу окупації.
Перспектива повернути Крим
“Відвоювання “Криму почалося в головах людей”, — нещодавно сказав Володимир Зеленський. Ще зовсім недавно питання деокупації Криму частіше виносилося за дужки. Багато хто міркував про те, як можна звільнити частини Донецької та Луганської областей, але не півострів, за вісім років заселений громадянами РФ.
Національна ідея
Незважаючи на те, що Україна прагне НАТО і ЄС, після повномасштабного вторгнення все частіше почала звучати ідея, що до думки України не можна не дослухатися. Україна з об’єкта світової політики перетворилася на суб’єкт. Якщо раніше ще можна було сумніватися, чи не ведуться якісь переговори щодо України без України, то сьогодні Україна намагається диктувати свою політику. Можливо, на самому початку вторгнення президент Франції Макрон чи канцлер Шольц ще замислювалися, як би умовити Україну зберегти президенту РФ Володимиру Путіну обличчя, домовитися про компроміси, але сьогодні очевидно, що жодні розмови за спиною в України неможливі.
Національна ідея України сьогодні полягає в тому, щоб визначати ідеї свого кращого майбутнього, вибирати собі партнерів і мати право бити ворога.
Церковне питання
Кілька місяців тому вперше за два роки після президентської кампанії Володимир Зеленський звернув увагу на церковні справи. Раніше він вважав, що релігійні питання — не його тема. І ось в одній з осінніх розмов із журналістами президент України сказав, що таки хотів розібратися, щоб бути “справедливим у рішеннях”. У той момент Україною вже прокотилася хвиля обшуків у парафіях УПЦ (МП), внаслідок яких було вилучено проросійську літературу та затримано священиків.
Україна як бренд
Весь світ приміряє жовто-сині кольори. Президенти одягають краватки та значки в тон українського прапора, перші леді багатьох держав — сукні. Українські музиканти виграють “Євробачення”, українські літератори перемагають у літературних конкурсах, а українським правозахисникам присуджують Нобелівську премію.
День матері 2020: як вітати і якого числа відзначати