Українка розповіла про правила у садочку
Як стало відомо, що батьків штрафують за запізнення за своєю дитиною до дитячого садка. Щоправда, йдеться не про Україну, а про Канаду, саме там діють такі незвичайні правила, йдеться на сайті social.
Отже, у матеріалі йдеться про те, що киянка Людмила Шикота переїхала до Канади влітку 2022 року. Вони з сім’єю давно придивлялися до цієї країни і мали можливість виїхати ще багато років тому, проте залишати батьківщину не хотілося. у місцевий дитячий садок.
Загалом, за її словами, українцям тут дуже лояльні, адже кожен п’ятий місцевий мешканець – це наші мігранти у другому-третьому поколінні. Спеціальні програми для співвітчизників допомагають швидше адаптуватися, особливо зараз, коли в Україні діє воєнний стан.
“Буквально за один тиждень я змогла оформити страховку, отримати місцеве посвідчення водія і відкрити рахунок у банку. Туди відразу надійшло 3000 доларів соціальної допомоги – своєрідні “підйомні” для переселенців”, – розповідає Людмила.
Дитячі садки в Канаді платні. Минулого року вартість становила 20 доларів за день або близько 380 доларів на місяць. Цього року влада знизила ціну майже вдвічі — до 210–220 доларів. Але, за словами українки, перші півроку за садочок вона взагалі не платила.
Перші півроку нам давали субсидію.
Це не пільга для переселенців – така допомога залежить від прибутків батьків. Поки я не знайшла роботу, витрати на дитячий садок повністю покривала держава”, – зазначає мама Олівії.
Сад працює з 7:00 до 17:00. Якщо запізнився на 10 хвилин – штраф 10 доларів. Якщо три такі штрафи, то дитину із саду відраховують. Робочий день там зазвичай триває з 8:30 до 16:30, і засиджуватися на роботі у канадців не прийнято. А непрацюючі батьки мають забирати дитину о 16:00.
Вихователі говорять у групі лише англійською — усі виключно місцеві. Втім, дитина швидко адаптувалася: знає вже багато англійських пісень, алфавіт, вміє рахувати.
“У них багато творчості: малюнки, вироби, аплікації – щодня приносить щось додому. Танцюють, вчать пісні, гуляють. спілкувалася. Звичайно, більше грається з нашими українськими дітьми. Але легко знаходить спільну мову з іншими та добре розуміє вихователя. Вдома спокійно дивиться мультики як українською, так і англійською”, — розповідає мігрантка.
До речі, у садочку дітей не годують, їжу треба давати із собою. Але є сувора заборона на горіхи та яйця.
“Навіть печиво з горіхами приносити не можна. Діти діляться один з одним, а у кого-небудь може бути алергія. Я зазвичай даю з собою снеки і термос. Там є холодильник, мікрохвильова піч і час, спеціально відведений для обіду. Але дитина може поїсти, коли захоче, ніхто нікого не примушує”, – додає жінка.
У садки в Канаді приймають із двох до п’яти років. Потім ще один рік – підготовча група у так званому Кіндергардені. Але такі групи зазвичай діють безпосередньо при школах і це, за словами Людмили, не дуже зручно. Незручність у тому, що у таких групах перебувають лише кілька годин щодня у першу чи другу зміну. На другу частину дня дошкільнята мають повертатися до садка.
“Наприклад, з 8 до 12 години вона має бути в підготовчій групі, а потім з 12 до 16 — у садочку чи навпаки. Зараз намагаємося вибудувати логістичну ланцюжок на наступний рік: потрібно або знаходити таку школу з підготовчою групою ближче до садка, або кожен день постійно дитину перевозити з однієї установи до іншої”, — розповідає Людмила.
Втім, за її словами, є школи та садки, які взаємодіють між собою або використовують шкільні автобуси, щоб безпечно та вчасно перевозити дітей.
У підготовчій групі дітей ретельніше готують до школи: вчать рахувати, писати, дають їм вже певні теми і вчать мислити.
“Знаю, що в школах тут на дітей не особливо тиснуть. У шостий клас взагалі не задають домашніх завдань. Більше приділяють увагу ментальному здоров’ю, вихованню особистості, борються з булінгом (травлею), навчають мистецтву презентації, уміння себе піднести, а також прислухатися до З одного боку, це добре, з іншого – сильно розслаблює дітей. Канада дуже стабільна країна, тут усі впевнені у завтрашньому дні, тому ніхто нікуди не поспішає”, – зазначає жінка.
У той же час, Людмила зазначає, як ретельно у Канаді підходять до дитячої безпеки. Дитина має бути захищена не тільки від чужоземців, але в разі потреби і від своїх батьків.
“Для них права та безпека дитини найбільше. Не можна дитину шльопнути, підняти на неї голос, тягнути за собою. У жодному разі не можна перевозити в машині без дитячого крісла. У таких випадках дитину у батьків можуть просто забрати. Перед прийняттям дитини в садок, нам надійшов лист, у якому було 13 документів по 28 аркушів за всілякими правилами”, – каже переселенка.
За місцевими законами дітей не можна залишати вдома до 12 років. “Якщо так вчинити, то на тебе можуть донести сусіди. За це передбачена серйозна відповідальність. Діти від 12 років можуть пройти спеціальні курси з догляду, тоді їх можна залишати з молодшими”, – робить висновок Людмила Шикота.