Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики долучений до дискусії щодо розробки нової концепції бронювання працівників від мобілізації. Про це в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив голова комітету Данило Гетманцев.
“Я вважаю, що будь-який ценз в питанні мобілізації крім тих, що вже є в законі, підриває дуже важливий принцип справедливості пожертви, який є основоположним принципом країни, яка воює. Якщо цього принципу не буде, то втратиться сенс для людей захищати країну. А майновий ценз – це найгірший ценз, який можна застосувати в цьому контексті, бо не будуть і не можуть бідні воювати за багатих”, – підкреслив нардеп.
За його словами, якщо запровадити бронь для людей з високими зарплатами, то це означатиме, що не будуть
мобілізувати працівників банківського сектору чи страхових компаній, чи топ-менеджмент підприємств. Водночас воювати доведеться ФОПам та рядовим найманим працівникам.
“А чому? У мене немає відповіді на це питання. Будь-які такого роду підходи породжують цілу низку дискримінацій, наприклад, дискримінації по професіям, бо є галузі, де нема таких високих зарплат, або дискримінації за посадою, бо нема такого підприємства, де звичайний робітник отримує ненабагато менше, ніж директор – це ж офіційна статистика”, – зазначив парламентар.
Він додав, що це також призведе до дискримінації за місцем проживання, бо в селах зарплата нижче, і у різних регіонах доходи різняться. Водночас середня зарплата у 2023 році становила 18 тис. гривень.
“Ця ціла низка дискримінацій нівелює цю з першого погляду прекрасну ідею “відбілення” заробітних плат. Тож, на перший погляд, мені вона повинна була б сподобатися, але ні, занадто великою ціною це може датися”, – додав Гетманцев.
Тарифи і субсидії: що змінилось у квітні